Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

(вся рука)

Толкование Перевод

1 рука

рук||а́

mano (кисть);

brako (от кисти до плеча);

взять по́д \рукау preni brakon;

\рукаи вверх! manojn supren!;

♦ с ору́жием в \рукаа́х kun armilo en la mano;

на ско́рую \рукау rapide, haste;

\рукаи прочь! for la manojn!;

взять себя́ в \рукаи sin kontroli mem;

наби́ть себе́ \рукау в чём-л. akiri sperton pri io;

у меня́ \рука не поднима́ется э́то сде́лать mi ne kuraĝas fari tion;

э́то мне на́ \рукау tio konvenas al mi;

он ма́стер на все \рукаи li majstras ĉiun metion.

* * *

ж. (вин. п. ед. ру́ку)

1) mano f ( кисть); brazo m ( вся рука)

уме́лые ру́ки — manos hábiles

маха́ть рука́ми — agitar las manos (los brazos)

держа́ть на рука́х — tener en brazos

держа́ть в рука́х — tener en las manos

держа́ть кого́-либо в рука́х перен. — tener en sus manos (atar corto) a alguien

он у него́ в рука́х — está en sus manos

попа́сть кому́-либо в ру́ки — caer en manos de alguien

вести́ за́ руку — llevar de la mano

взять, вести́ по́д руку — tomar, llevar del brazo

идти́ по́д руку — ir cogidos del brazo

вести́ кого́-либо по́д руки — llevar a alguien sostenido por los brazos

взя́ться за́ руки — cogerse (asirse) de las manos

здоро́ваться за́ руку — estrechar la mano

подава́ть, пожима́ть ру́ку — dar, apretar la mano

протя́гивать ру́ку — alargar (tender) la mano

пода́ть (протяну́ть) ру́ку по́мощи перен. — tender una mano de ayuda

лома́ть (себе́) ру́ки — torcerse las manos

с карандашо́м в руке́ — con un lápiz en la mano

переходи́ть из рук в ру́ки — pasar de mano en mano

переда́ть из рук в ру́ки (с рук на́ руки) — mudar de manos

ру́ки вверх! — ¡manos arriba!

ру́ки прочь! — ¡fuera las manos!

рука́ми не тро́гать! — ¡no tocar con las manos!

рука́ми ( вручную) — a mano

обе́ими рука́ми — a dos manos

- носить на руках

2) ( почерк) escritura f, letra f

разобра́ть чью́-либо ру́ку — descifrar la escritura de alguien

э́то не его́ рука́ — esta no es su letra

3) разг. ( протекция) mano f, agarradero m

твёрдая (си́льная) рука́ — mano dura

- у него всё из рук валится

- приложить руку

••

ру́ки-крю́ки — dedos de manteca

быть в хоро́ших, плохи́х рука́х — estar en buenas, malas manos

руко́й пода́ть — estar a dos pasos de

име́ть ру́ку — tener un tío en las Indias

име́ть под руко́й — tener a mano, tener al alcance de la mano

рука́ о́б руку — mano a mano

отби́ться от рук — desmandarse, indisciplinarse; obrar a su antojo

по пра́вую, ле́вую ру́ку — a mano derecha, izquierda; a la derecha, a la izquierda

он его́ пра́вая рука́ — es su mano derecha

взять себя́ в ру́ки — dominarse

вы́дать на́ руки — entregar a la mano

быть свя́занным по рука́м и нога́м — estar atado de pies y manos

из рук вон пло́хо — de mal en peor, malísimamente

быть ма́стером на все ру́ки — tener buenas manos, ser un estuche

э́то мне на́ руку разг. — eso me conviene, esto me viene bien

наби́ть ру́ку на чём-либо — estar curtido en algo; ser un practicón

как руко́й сняло́ — como con la mano, como por encanto

на ско́рую ру́ку — de prisa, a la ligera

э́то мне не с руки́ — eso no me conviene

наложи́ть на себя́ ру́ки прост. — suicidarse

наложи́ть ру́ку на что́-либо, прибра́ть к рука́м что́-либо — meter la mano (en), hacerse dueño (de)

уда́рить по рука́м ( согласиться) — estar conforme, hacer trato

по рука́м! — ¡chócala!, ¡conforme!

из пе́рвых, вторы́х рук — de primera, segunda mano

нагре́ть себе́ ру́ки на чём-либо разг. — hacer a dos (a todas) manos; ponerse las botas

рука́м во́ли не дава́й! — ¡(las) manos quietas!

у него́ ру́ки опусти́лись — se le han caído las alas; soltó los brazos

сбыть с рук что́-либо разг. — deshacerse de algo, quitarse de encima alguna cosa

сиде́ть сложа́ ру́ки разг. — estar con los brazos cruzados, estar mano sobre mano

быть нечи́стым на́ руку — no tener las manos limpias; no ser trigo limpio

под пья́ную ру́ку разг. — estando bebido (borracho)

чужи́ми рука́ми жар загреба́ть погов. — sacar las ascuas (castañas) del fuego con (las) manos ajenas

махну́ть руко́й (на + вин. п.) — dejar de la mano (a), no darle un pito, dar de codo

махну́ть на всё руко́й — echar la soga tras el caldero

мара́ть ру́ки — ensuciar(se) las manos

сре́дней руки́ разг. — mediocre, mediano

дать кому́-либо по рука́м — escarmentar a alguien

подня́ть ру́ку на кого́-либо — alzar la mano a alguien

не поклада́я рук — sin levantar mano (cabeza), sin descanso, sin tregua; con ahinco ( усердно)

дать ру́ку на отсече́ние — dar una mano (por); dar la mano a cortar; poner la mano en el fuego

развяза́ть ру́ки кому́-либо — dejar las manos libres (a)

у меня́ ру́ки не дохо́дят до э́того — no tengo manos para hacer tanto, estoy hasta el gollete (de trabajo, etc.)

рук не хвата́ет ( для работы) — no tengo manos para todo, no se puede estar en todo

проси́ть руки́ — pedir la mano

у меня́ рука́ не поднима́ется — no me atrevo a (+ inf.)

с рука́ми оторва́ть что́-либо — quitar de las manos algo

своя́ рука́ влады́ка разг. — ser el que corta el bacalao

умы́(ва́)ть ру́ки разг. — lavarse las manos

рука́ ру́ку мо́ет погов. — una mano lava la otra (y ambas la cara), una mano con otra se lava

умере́ть на рука́х у кого́-либо — morir en los brazos de alguien

ходи́ть по рука́м — pasar de mano a mano

у меня́ ру́ки че́шутся разг. — se me van las manos

э́то де́ло его́ рук — metió las manos en esto, esto es obra suya (de él)

прийти́ с пусты́ми рука́ми — venír con las manos vacías

потира́ть ру́ки — frotarse las manos

уплы́ть из рук — irse de (entre) las manos

у него́ ру́ки загребу́щие — tiene las manos largas

ру́ку даю́ на отсече́ние — pongo la mano en el fuego

говорю́ тебе́ положа́ ру́ку на се́рдце — te dijo con la mano en el corazón

тебе́ и ка́рты в ру́ки — puedes jugar bien tus cartas

* * *

ж. (вин. п. ед. ру́ку)

1) mano f ( кисть); brazo m ( вся рука)

уме́лые ру́ки — manos hábiles

маха́ть рука́ми — agitar las manos (los brazos)

держа́ть на рука́х — tener en brazos

держа́ть в рука́х — tener en las manos

держа́ть кого́-либо в рука́х перен. — tener en sus manos (atar corto) a alguien

он у него́ в рука́х — está en sus manos

попа́сть кому́-либо в ру́ки — caer en manos de alguien

вести́ за́ руку — llevar de la mano

взять, вести́ по́д руку — tomar, llevar del brazo

идти́ по́д руку — ir cogidos del brazo

вести́ кого́-либо по́д руки — llevar a alguien sostenido por los brazos

взя́ться за́ руки — cogerse (asirse) de las manos

здоро́ваться за́ руку — estrechar la mano

подава́ть, пожима́ть ру́ку — dar, apretar la mano

протя́гивать ру́ку — alargar (tender) la mano

пода́ть (протяну́ть) ру́ку по́мощи перен. — tender una mano de ayuda

лома́ть (себе́) ру́ки — torcerse las manos

с карандашо́м в руке́ — con un lápiz en la mano

переходи́ть из рук в ру́ки — pasar de mano en mano

переда́ть из рук в ру́ки (с рук на́ руки) — mudar de manos

ру́ки вверх! — ¡manos arriba!

ру́ки прочь! — ¡fuera las manos!

рука́ми не тро́гать! — ¡no tocar con las manos!

рука́ми ( вручную) — a mano

обе́ими рука́ми — a dos manos

- носить на руках

2) ( почерк) escritura f, letra f

разобра́ть чью́-либо ру́ку — descifrar la escritura de alguien

э́то не его́ рука́ — esta no es su letra

3) разг. ( протекция) mano f, agarradero m

твёрдая (си́льная) рука́ — mano dura

- валиться из рук

- приложить руку

••

ру́ки-крю́ки — dedos de manteca

быть в хоро́ших, плохи́х рука́х — estar en buenas, malas manos

руко́й пода́ть — estar a dos pasos de

име́ть ру́ку — tener un tío en las Indias

име́ть под руко́й — tener a mano, tener al alcance de la mano

рука́ о́б руку — mano a mano

отби́ться от рук — desmandarse, indisciplinarse; obrar a su antojo

по пра́вую, ле́вую ру́ку — a mano derecha, izquierda; a la derecha, a la izquierda

он его́ пра́вая рука́ — es su mano derecha

взять себя́ в ру́ки — dominarse

вы́дать на́ руки — entregar a la mano

быть свя́занным по рука́м и нога́м — estar atado de pies y manos

из рук вон пло́хо — de mal en peor, malísimamente

быть ма́стером на все ру́ки — tener buenas manos, ser un estuche

э́то мне на́ руку разг. — eso me conviene, esto me viene bien

наби́ть ру́ку на чём-либо — estar curtido en algo; ser un practicón

как руко́й сняло́ — como con la mano, como por encanto

на ско́рую ру́ку — de prisa, a la ligera

э́то мне не с руки́ — eso no me conviene

наложи́ть на себя́ ру́ки прост. — suicidarse

наложи́ть ру́ку на что́-либо, прибра́ть к рука́м что́-либо — meter la mano (en), hacerse dueño (de)

уда́рить по рука́м ( согласиться) — estar conforme, hacer trato

по рука́м! — ¡chócala!, ¡conforme!

из пе́рвых, вторы́х рук — de primera, segunda mano

нагре́ть себе́ ру́ки на чём-либо разг. — hacer a dos (a todas) manos; ponerse las botas

рука́м во́ли не дава́й! — ¡(las) manos quietas!

у него́ ру́ки опусти́лись — se le han caído las alas; soltó los brazos

сбыть с рук что́-либо разг. — deshacerse de algo, quitarse de encima alguna cosa

сиде́ть сложа́ ру́ки разг. — estar con los brazos cruzados, estar mano sobre mano

быть нечи́стым на́ руку — no tener las manos limpias; no ser trigo limpio

под пья́ную ру́ку разг. — estando bebido (borracho)

чужи́ми рука́ми жар загреба́ть погов. — sacar las ascuas (castañas) del fuego con (las) manos ajenas

махну́ть руко́й (на + вин. п.) — dejar de la mano (a), no darle un pito, dar de codo

махну́ть на всё руко́й — echar la soga tras el caldero

мара́ть ру́ки — ensuciar(se) las manos

сре́дней руки́ разг. — mediocre, mediano

дать кому́-либо по рука́м — escarmentar a alguien

подня́ть ру́ку на кого́-либо — alzar la mano a alguien

не поклада́я рук — sin levantar mano (cabeza), sin descanso, sin tregua; con ahinco ( усердно)

дать ру́ку на отсече́ние — dar una mano (por); dar la mano a cortar; poner la mano en el fuego

развяза́ть ру́ки кому́-либо — dejar las manos libres (a)

у меня́ ру́ки не дохо́дят до э́того — no tengo manos para hacer tanto, estoy hasta el gollete (de trabajo, etc.)

рук не хвата́ет ( для работы) — no tengo manos para todo, no se puede estar en todo

проси́ть руки́ — pedir la mano

у меня́ рука́ не поднима́ется — no me atrevo a (+ inf.)

с рука́ми оторва́ть что́-либо — quitar de las manos algo

своя́ рука́ влады́ка разг. — ser el que corta el bacalao

умы́(ва́)ть ру́ки разг. — lavarse las manos

рука́ ру́ку мо́ет погов. — una mano lava la otra (y ambas la cara), una mano con otra se lava

умере́ть на рука́х у кого́-либо — morir en los brazos de alguien

ходи́ть по рука́м — pasar de mano a mano

у меня́ ру́ки че́шутся разг. — se me van las manos

э́то де́ло его́ рук — metió las manos en esto, esto es obra suya (de él)

прийти́ с пусты́ми рука́ми — venír con las manos vacías

потира́ть ру́ки — frotarse las manos

уплы́ть из рук — irse de (entre) las manos

у него́ ру́ки загребу́щие — tiene las manos largas

ру́ку даю́ на отсече́ние — pongo la mano en el fuego

говорю́ тебе́ положа́ ру́ку на се́рдце — te dijo con la mano en el corazón

тебе́ и ка́рты в ру́ки — puedes jugar bien tus cartas

* * *
n
1) gener. (ïî÷åðê) escritura, letra, mano (кисть), palma, brazo (от плеча до кисти или от плеча до локтя), garra

2) colloq. (протекция) mano, agarradero

3) amer. mano

Diccionario universal ruso-español > рука
2 рука

bras m; ( кисть) main f

держать ребёнка на руках (за руку) — tenir un enfant dans ses bras (par la main)

идти с кем-л под руку — aller bras dessus, bras dessous; donner le bras à qn.

сидеть сложа руки — rester les bras croisés

* * *

ж.

1) main f ( кисть); bras m ( вся рука); menotte f ( ребёнка)

мозо́листые ру́ки — mains calleuses

разма́хивать рука́ми — agiter les bras

игра́ть в четы́ре руки́ муз. — jouer à quatre mains

держа́ть на рука́х — tenir dans ses bras

держа́ть за́ руку — tenir par la main

здоро́ваться за́ руку — serrer la main

идти́ с ке́м-либо по́д руку — aller (ê.) bras dessus bras dessous avec qn, donner le bras à qn

взять кого́-либо по́д руку — prendre le bras de qn

вести́ кого́-либо под руки — conduire qn en le soutenant des deux côtés

лома́ть (себе́) ру́ки — se tordre les mains

по пра́вую, ле́вую ру́ку — à droite, à gauche, sur la droite, sur la gauche, à ma (ta, etc.) main droite, gauche

из рук в ру́ки — de main en main

с кни́гой в руке́ — un livre à la main

рука́ми ( вручную) — à la main

ру́ки вверх! — haut (придых.) les mains!

ру́ки по швам! воен. — les mains sur la couture!

2) ( почерк) écriture f

э́то не моя́ рука́ — ce n'est pas mon écriture

подде́лать чью́-либо ру́ку — imiter la signature de qn

ру́ку приложи́ть ( подписать) — signer qch

3) ( протекция) разг. piston m

••

перепи́сывать от руки́ — copier à la main

быть в чьи́х-либо рука́х — être entre les mains de qn

быть в хоро́ших, плохи́х рука́х — être en bonnes, en mauvaises mains

име́ть, быть под руко́й ( или под рука́ми) — avoir, être sous la main, à la portée de la main

име́ть кого́-либо на рука́х ( на попечении) — avoir qn sur les bras, avoir qn sur le dos, avoir qn à sa charge

носи́ть кого́-либо на рука́х разг. — choyer qn; faire fête à qn ( чествовать)

отби́ться от рук разг. — n'en faire qu'à sa tête

быть без кого́-либо, без чего́-либо как без рук разг. — прибл. ne pouvoir se passer de qn, de qch

прибра́ть что́-либо к рука́м — empaumer qch

держа́ть кого́-либо в рука́х — serrer la vis [vis] à qn, tenir la bride ( или la main) haute (придых.) à qn

вы́дать на́ руки — délivrer vt en propres mains

быть на все ру́ки ма́стером — savoir tout faire, suffire à tout

наби́ть ру́ку на чём-либо разг. — avoir la main rompue à qch, se faire la main à qch

переходи́ть из рук в ру́ки — passer de main en main, changer de main

взять себя́ в ру́ки — se maîtriser, ne pas se laisser aller

наложи́ть на себя́ ру́ки — se suicider

уда́рить по рука́м ( согласиться) разг. — toper vi

приложи́ть ру́ку разг. — prendre part à qch

нагре́ть себе́ ру́ки на чём-либо разг. — bien profiter de qch; mettre du foin dans ses bottes (fam)

дава́ть во́лю рука́м разг. — avoir la main leste

сбыть что́-либо с рук разг. — se défaire ( или se débarrasser) de qch

сиде́ть сложа́ ру́ки разг. — se croiser les bras

махну́ть руко́й на что́-либо разг. — faire son deuil de qch, renoncer à qch

пода́ть ( или протяну́ть) ру́ку (по́мощи) — tendre une main secourable

дать кому́-либо по рука́м разг. — rembarrer qn; remettre qn à sa place

держа́ть чью́-либо ру́ку уст., разг. — être du parti de qn

мара́ть ру́ки разг. — se salir; se compromettre

быть по руке́ — être bien à la main; ganter vi ( о перчатке)

подня́ть ру́ку на кого́-либо — lever ( или porter) la main sur qn

попа́сть кому́-либо по́д руку разг. — tomber (ê.) sous la main de qn

связа́ть по рука́м кого́-либо — lier les mains à qn

быть свя́занным по рука́м и нога́м — avoir pieds et poings liés

развяза́ть ру́ки кому́-либо — laisser les coudées franches à qn, laisser les mains libres à qn

умыва́ть ру́ки — s'en laver les mains

ухвати́ться обе́ими рука́ми за кого́-либо, за что́-либо разг. — saisir qn, qch à deux mains

умере́ть на чьи́х-либо рука́х — expirer entre les bras de qn

ходи́ть по рука́м (о книге и т.п.) — passer de main en main

с ору́жием в рука́х — les armes à la main

руко́й пода́ть отку́да-либо, куда́-либо разг. — être à deux pas de...

под пья́ную ру́ку разг. — en état d'ivresse

не поклада́я рук — sans relâche

из пе́рвых рук — de première main

на ско́рую ру́ку разг. — à la va-vite; à la hâte (придых.)

рука́ о́б руку — la main dans la main

из рук вон (пло́хо) разг. — très mal

сре́дней руки́ разг. — moyen, médiocre; de qualité moyenne ( среднего качества)

по рука́м! разг. — tope (là)!, topons (là)!

ру́ки прочь от...! — bas les mains devant...!

ру́ки ко́ротки! разг. — vous n'avez pas le bras assez long!

он его́ пра́вая рука́ — il est son bras droit

ему́ э́то сошло́ с рук разг. — прибл. il s'est tiré d'affaire, il l'a échappé belle, il s'en est tiré à bon compte [kɔ̃t]

э́то де́ло его́ рук — c'est son fait, c'est le fait de...

э́то мне на́ руку, э́то мне с руки́ разг. — прибл. cela m'arrange, cela fait mon jeu ( или mon affaire), cela me botte

э́то мне не с руки́ разг. — cela ne m'arrange pas, cela m'est incommode

он не чист на́ руку разг. — прибл. c'est un homme sans probité; il a les mains crochues

у меня́ ру́ки опуска́ются разг. — les bras me tombent

у меня́ всё из рук ва́лится разг. — tout me tombe des mains

рука́ не дро́гнет — la main ne tremblera pas

рука́ не поднима́ется — je n'ai pas le courage de (+ infin)

ру́ки че́шутся разг. — les mains me démangent

рука́ ру́ку мо́ет погов. — прибл. s'entendre comme larrons en foire; un barbier rase l'autre

своя́ рука́ влады́ка погов. — прибл. quand on est le maître on fait ce qu'on veut

* * *
n
zool. bras (осьминога)

Dictionnaire russe-français universel > рука
3 рука

ж.

1) main f ( кисть); bras m ( вся рука); menotte f ( ребёнка)

мозо́листые ру́ки — mains calleuses

разма́хивать рука́ми — agiter les bras

игра́ть в четы́ре руки́ муз. — jouer à quatre mains

держа́ть на рука́х — tenir dans ses bras

держа́ть за́ руку — tenir par la main

здоро́ваться за́ руку — serrer la main

идти́ с ке́м-либо по́д руку — aller (ê.) bras dessus bras dessous avec qn, donner le bras à qn

взять кого́-либо по́д руку — prendre le bras de qn

вести́ кого́-либо под руки — conduire qn en le soutenant des deux côtés

лома́ть (себе́) ру́ки — se tordre les mains

по пра́вую, ле́вую ру́ку — à droite, à gauche, sur la droite, sur la gauche, à ma (ta, etc.) main droite, gauche

из рук в ру́ки — de main en main

с кни́гой в руке́ — un livre à la main

рука́ми ( вручную) — à la main

ру́ки вверх! — haut (придых.) les mains!

ру́ки по швам! воен. — les mains sur la couture!

2) ( почерк) écriture f

э́то не моя́ рука́ — ce n'est pas mon écriture

подде́лать чью́-либо ру́ку — imiter la signature de qn

ру́ку приложи́ть ( подписать) — signer qch

3) ( протекция) разг. piston m

••

перепи́сывать от руки́ — copier à la main

быть в чьи́х-либо рука́х — être entre les mains de qn

быть в хоро́ших, плохи́х рука́х — être en bonnes, en mauvaises mains

име́ть, быть под руко́й ( или под рука́ми) — avoir, être sous la main, à la portée de la main

име́ть кого́-либо на рука́х ( на попечении) — avoir qn sur les bras, avoir qn sur le dos, avoir qn à sa charge

носи́ть кого́-либо на рука́х разг. — choyer qn; faire fête à qn ( чествовать)

отби́ться от рук разг. — n'en faire qu'à sa tête

быть без кого́-либо, без чего́-либо как без рук разг. — прибл. ne pouvoir se passer de qn, de qch

прибра́ть что́-либо к рука́м — empaumer qch

держа́ть кого́-либо в рука́х — serrer la vis [vis] à qn, tenir la bride ( или la main) haute (придых.) à qn

вы́дать на́ руки — délivrer vt en propres mains

быть на все ру́ки ма́стером — savoir tout faire, suffire à tout

наби́ть ру́ку на чём-либо разг. — avoir la main rompue à qch, se faire la main à qch

переходи́ть из рук в ру́ки — passer de main en main, changer de main

взять себя́ в ру́ки — se maîtriser, ne pas se laisser aller

наложи́ть на себя́ ру́ки — se suicider

уда́рить по рука́м ( согласиться) разг. — toper vi

приложи́ть ру́ку разг. — prendre part à qch

нагре́ть себе́ ру́ки на чём-либо разг. — bien profiter de qch; mettre du foin dans ses bottes (fam)

дава́ть во́лю рука́м разг. — avoir la main leste

сбыть что́-либо с рук разг. — se défaire ( или se débarrasser) de qch

сиде́ть сложа́ ру́ки разг. — se croiser les bras

махну́ть руко́й на что́-либо разг. — faire son deuil de qch, renoncer à qch

пода́ть ( или протяну́ть) ру́ку (по́мощи) — tendre une main secourable

дать кому́-либо по рука́м разг. — rembarrer qn; remettre qn à sa place

держа́ть чью́-либо ру́ку уст., разг. — être du parti de qn

мара́ть ру́ки разг. — se salir; se compromettre

быть по руке́ — être bien à la main; ganter vi ( о перчатке)

подня́ть ру́ку на кого́-либо — lever ( или porter) la main sur qn

попа́сть кому́-либо по́д руку разг. — tomber (ê.) sous la main de qn

связа́ть по рука́м кого́-либо — lier les mains à qn

быть свя́занным по рука́м и нога́м — avoir pieds et poings liés

развяза́ть ру́ки кому́-либо — laisser les coudées franches à qn, laisser les mains libres à qn

умыва́ть ру́ки — s'en laver les mains

ухвати́ться обе́ими рука́ми за кого́-либо, за что́-либо разг. — saisir qn, qch à deux mains

умере́ть на чьи́х-либо рука́х — expirer entre les bras de qn

ходи́ть по рука́м (о книге и т.п.) — passer de main en main

с ору́жием в рука́х — les armes à la main

руко́й пода́ть отку́да-либо, куда́-либо разг. — être à deux pas de...

под пья́ную ру́ку разг. — en état d'ivresse

не поклада́я рук — sans relâche

из пе́рвых рук — de première main

на ско́рую ру́ку разг. — à la va-vite; à la hâte (придых.)

рука́ о́б руку — la main dans la main

из рук вон (пло́хо) разг. — très mal

сре́дней руки́ разг. — moyen, médiocre; de qualité moyenne ( среднего качества)

по рука́м! разг. — tope (là)!, topons (là)!

ру́ки прочь от...! — bas les mains devant...!

ру́ки ко́ротки! разг. — vous n'avez pas le bras assez long!

он его́ пра́вая рука́ — il est son bras droit

ему́ э́то сошло́ с рук разг. — прибл. il s'est tiré d'affaire, il l'a échappé belle, il s'en est tiré à bon compte [kɔ̃t]

э́то де́ло его́ рук — c'est son fait, c'est le fait de...

э́то мне на́ руку, э́то мне с руки́ разг. — прибл. cela m'arrange, cela fait mon jeu ( или mon affaire), cela me botte

э́то мне не с руки́ разг. — cela ne m'arrange pas, cela m'est incommode

он не чист на́ руку разг. — прибл. c'est un homme sans probité; il a les mains crochues

у меня́ ру́ки опуска́ются разг. — les bras me tombent

у меня́ всё из рук ва́лится разг. — tout me tombe des mains

рука́ не дро́гнет — la main ne tremblera pas

рука́ не поднима́ется — je n'ai pas le courage de (+ infin)

ру́ки че́шутся разг. — les mains me démangent

рука́ ру́ку мо́ет погов. — прибл. s'entendre comme larrons en foire; un barbier rase l'autre

своя́ рука́ влады́ка погов. — прибл. quand on est le maître on fait ce qu'on veut

* * *
n
1) gener. poing, bras (от плеча до кисти), main (кисть)

2) colloq. aileron, louche (кисть), poigne

3) simpl. paluche, pogne, griffe, pince, pince-cul

4) argo. bradillon

Dictionnaire russe-français universel > рука
4 рука

жен.

1. (кисть) къух, арм

подать руку – къух раттын

махать руками – къухтæ тилын

правая (левая) рука – рахиз (галиу) къух

не помещается в руке – армы нæ цæуы

2. (вся рука) цонг

на войне он потерял левую руку – хæсты йæ галиу цонг ахауди

см. из рук вон плохо

- носить на руках

- это мне не с руки

- рука об руку

- мастер на все руки

- из рук в руки

- на скорую руку

- с оружием в руках

- махнуть рукой

- рукой подать

- взять себя в руки

- чужими руками жар загребать

Русско-иронский словарь > рука
5 рука

(вся)-орЭм, ЪАнт

Русский-идиш словарь > рука
6 рука

1) ( конечность) mano ж. ( кисть); braccio м. ( от кисти до плеча)

левая рука — mano sinistra

взять ребёнка на руки — prendere il bambino in braccio

••

из рук вон плохо — malissimo

под рукой — a portata di mano

боль как рукой сняло — il dolore è sparito come d'incanto

отбиться от рук — non obbedire più a nessuno

по рукам! — affare fatto!, stringiamoci la mano!

2) ( почерк) scrittura ж., pugno м.

разобрать руку нового директора — leggere la scrittura del nuovo direttore

3) (сторона, направление) lato м., direzione ж.

по правую руку — dal lato destro

4) ( протекция) appoggio м., protezione ж.

у него там сильная рука — ha un forte appoggio lì

5) ( работники) руки manodopera ж.

нам не хватает рабочих рук — ci manca manodopera [personale]

6) ( власть) potere м., mano ж.

город в руках противника — la città è in mano al nemico

7) ( уровень) livello м.

товар средней руки — una merce di qualità mediocre

* * *

ж.

1) mano ( кисть); braccio m (f pl braccia - от кисти до плеча)

правая рука́ — (mano) destra, dritta

быть чьей-л. правой рукой перен. — essere il braccio destro di qd

левая рука́ — mano sinistra; manca f

механические руки (манипулятор) — mani / braccia meccaniche

удар рукой — manata f

пожать руку — stringere la mano

мыть руки — lavar(si) le mani

держаться за руки — tenersi per mano

вести за руку — condurre per mano

взять под руку — prendere sotto braccio

идти под руку — andare a braccetto

размахивать руками — sventolare le mani; agitare le braccia; fare gesti con la mano

скрестить / сложить руки — incrociare le braccia

держать на руках — tenere in braccio / grembo ( чаще ребёнка)

потирать руки (от удовольствия) — strofinarsi le mani (dalla contentezza)

переписать / написать от руки — copiare / scrivere a mano

играть в четыре руки — suonare a quattro mani

взять власть в свои руки — prendere il potere (nelle proprie mani)

стрелять с руки — sparare a braccio sciolto

гадать по руке — leggere la mano

по рукам! — ecco la mano!, ci sto!, d'accordo! affare fatto!

руки по швам! — attenti!

руки вверх! — mani in alto!

потрогать / пощупать руками — toccare con mano

сидеть сложа руки — stare colle mani in mano / alla cintola

руки марать / пачкать — sporcarsi le mani

обагрить руки кровью — sporcar(si) le mani di sangue

руки опустить — far cascare le braccia

у меня прямо руки опускаются — mi cascano le braccia

поднять руку на кого-л. — alzar la mano su qd

у меня ни за что рука́ не поднимется (сделать это) — non potrei mai al mondo farlo

у него рука́ не дрогнет сделать это — non gli tremerà la mano nel farlo

руками и ногами отбиваться (от + Р) — puntare i piedi; non volerci stare nemmeno dipinto

связать по рукам и ногам — legare qd mani e piedi

развязать руки — dare carta bianca

махнуть рукой (на + В) — lasciar correre / andare / stare

развести руками — allargar le braccia

валиться из рук — cadere / cascare di mano; avere le mani di lolla / ricotta

туда рукой подать — è a un tiro di schioppo; è qui a due passi

руки не доходят — non trovo tempo per mettervi mano

ломать руки — metter(si) le mani nei capelli; torcersi le mani

у неё на руках вся семья — ha tutta la famiglia sulle spalle

это мне на руку — mi fa comodo; mi va (giù)

играть кому-л. на́ руку — fare il gioco di qd; versare l'acqua al mulino di qd

дать руку на отсечение — mettere la mano sul fuoco

лизать руки (+ Д) — leccar le mani ( a qd)

выпустить из рук — lasciarsi scappare di mano

носить на руках — portare in palmo di mano

выносить на своих руках — allevare vt, tirare su (qd)

дать по рукам кому-л. — mettere a posto qd

умереть на руках — morire tra le braccia di qd

не знать куда руки деть — non sapere dove mettere le mani; sentirsi oltremodo impacciato / a disagio

обеими руками подписаться / ухватиться — sottoscrivere / firmare / accettare con tutt'e due le mani

вернуться с пустыми руками — (ri)tornare a mani vuote

с оружием в руках — con le armi, a mano armata

под рукой — sottomano, a portata di mano

руками и ногами — con tutt'e due le mani; ben volentieri

по руке (удобный) — adatto alla mano, comodo

попасться под руку — capitare sottomano

попасться в руки — capitare tra le mani

приложить руку (к + Д) — prendere parte ( a qc); avere le mani in pasta тж. перен.

выдать на руки (+ Д) — consegnare in mano ( a qd)

получить на руки — ricevere direttamente in mano ( о деньгах)

по рукам ходить — passare di mano in mano

сбыть с рук — sbarazzarsi di qc

из рук в руки — di mano in mano

из первых / вторых и т.д. рук — di prima / seconda, ecc mano

(и) с рук долой! —... e via!;... e buona notte (suonatori)!;... è fatta!

с рук на руки — di mano in mano

не покладая рук — senza posa; senza concedersi un momento di riposo

голыми руками — senza colpo ferire

щедрой рукой — senza lesinare

2) часто + определение, тж. + "на" - символ труда, отношения человека к работе, качество, свойство человека

умелые / золотые руки — mani <abili / di fata / d'oro>

твёрдой / уверенной рукой — con mano ferma / ferrea; con polso fermo

тяжёлая рука́ — mano pesante

опытная рука́ — mano esperta

мастер на все руки — uomo millemestieri

быть нечистым на руку — giocare di mano

3) (стиль, манера) mano f тж. перен.; scrittura ( почерк)

это не моя рука́ — non è di mia mano

написано его собственной рукой — scritto di suo pugno

тут чувствуется / видна рука́ мастера — <ci si sente / si vede la mano> del maestro

это его рук дело — si riconosce la sua mano; è farina del suo sacco

4) мн. ( работники) manodopera f, braccia f pl

не хватает (рабочих) рук — manca la manodopera

5) перен. (власть; тж. протекция, поддержка) mani m pl; potere m

наложить руку (на + В) — mettere le mani (su, sopra qc), impossessarsi ( di qc)

передать в руки правосудия — consegnare / rimettere nelle mani della giustizia; assicurare / consegnare alla giustizia

иметь руку — avere un santo in paradiso

у него там есть своя рука́ — ha appoggi / aderenze

прибрать к рукам — mettere le mani su qc; mettersi in tasca ( о деньгах)

попасться в руки — capitare tra le mani

выпустить из рук — lasciarsi sfuggire qd

в наших / ваших и т.д. руках — e nel nostro / vostro, ecc potere

быть в руках у кого-л. (в зависимости) — essere nelle mani / in pugno di qd

город в руках противника (во власти) — la citta è in mano all nemico

держать кого-л. в руках — aver qd in pugno

он в моих руках — l'ho in tasca

руки коротки! — non è pane <per i tuoi / i suoi> denti!

иметь в / на руках (в распоряжении) — avere a disposizione

6) с определением + Р разг. (разряд, сорт) ordine m, sorta f

механик первой руки — meccanico di prim'ordine

средней руки — mediocre; di bassa lega

7) под, на + В (в таком-то состоянии, настроении)

под весёлую / сердитую руку — in un momento di buon / cattivo umore

под горячую руку — a sangue caldo; a botta calda

избить под пьяную руку — picchiare qd essendo ubriaco

на скорую руку — in (tutta) fretta (e furia); alla battiscarpa

карающая рука́ — mano vindice

дерзкая рука́ — mano audace

лёгкая рука́ — mano felice

с лёгкой руки... — grazie alla felice intercessione (di)...

с его лёгкой руки удалось организовать музей — la sua azione fu di buon augurio e si riuscì a organizzare il museo

•

- идти рука об руку
- протянуть руку
- руки прочь!
- у меня руки чешутся
••

умыть руки — lavarsene le mani

набить руку — farci la mano ( a qc)

с рук сойти — passarla liscia

это тебе так просто с рук не сойдёт! — non la passerai liscia!; la pagherai cara!

дать волю рукам, распустить руки — essere manesco, menare le mani

не давать воли рукам — tener le mani a posto / casa

взять / брать себя в руки — dominarsi, padroneggiarsi

держать себя в руках — (saper) trattenersi / controllarsi

предложить руку и сердце — fare la proposta di matrimonio; chiedere in sposa qd

наложить на себя руки — suicidarsi; porre fine <alla propria vita / ai propri giorni>

нагреть руки (на + П) — farci un bel gruzzolo

у него работа (прямо) горит в руках — lavora che è un piacere / una delizia

правая рука́ не ведает, что творит левая — la mano destra ignora quello che fa la sinistra

из рук вон плохо — peggio di così (si muore); peggio che peggio

как рукой сняло — è passato del tutto come per magia / incanto

положа руку на сердце — col cuore in mano

сон в руку — sogno profetico

чужими руками жар загребать — cavare le castagne dal fuoco con lo zampino del gatto

своя рука́ владыка — faccio quel che mi pare e piace; ср. il padrone sono me!

рука́ руку моет — una mano lava l'altra (e tutt'e due lavano il viso)

как без рук — (sentirsi) legato mani e piedi; senza saper muovere un dito

* * *
n
1) gener. braccio (от плеча до кисти), mano (кисть), pugnereccio

2) colloq. cinquale

3) jocul. zampa

Universale dizionario russo-italiano > рука
7 рука

manus [us, f]; brachium [ii, n]; palma [ae, f]; ulna [ae, f]; lacertus [i, m]

• приходящий с пустыми руками inanis (vir)

• вся трава обладает очень сильным запахом, особенно если ее растереть в руках herba tota odorem fortissimum praesertim manibus contrita exhalat

• под рукой praesto

• к счатью, у меня под рукой имеются превосходные работы Буша fausto casu praesto mihi sunt egregia opera cl. Buschii

• иметь вещь под рукой rei copiam habere

• быть под рукой suppetere

• наложить на себя руки manus sibi inferre; abrumpere vitam [lucem, fata sua, medios annos]

• руки прочь! Aufer manum!

• имеющий развязанные руки vacuus (Romani pace Punica vacui)

Большой русско-латинский словарь Поляшева > рука
8 йочымакташ

йочымакташ

-ем

Г.

ныть; болеть (об ощущении тупой, тянущей боли)

Парня, улы кид йочымакта, дӓ вуйымат кечӹ панежеш. «Сӓмӹрӹк ленинецвлӓ» Палец, вся рука ныли, и голову палило солнце.

Марийско-русский словарь > йочымакташ
9 парня

парня

1. палец

Парням пӱчкаш порезать палец;

парням рӱзалташ погрозитьпальцем;

парня кӱжгыт толщиной в палец;

парня кужыт длиной с палец.

Изи ӱдырын нӧргӧ парняже-влак клавиатура ӱмбаке возыч. М. Иванов. Гибкие пальцы маленькой девочки легли на клавиатуру.

Ик сусыр парнялан кӧра чыла кид шӱйын кертеш. Калыкмут. Из-за одного повреждённого пальца может сгнить вся рука.

2. тех. палец; зубец (ӱзгарын але механизмын ужашыже)

Шаньык парня зубцы вил;

шорвондо парня зубцы грабель.

Изикен кӱртньӧ парняштыже, веселан чодыртатен, кукшо куэ чыра йӱла. К. Васин. На железном зубце светца, весело потрескивая, горит длинная берёзовая лучина.

3. в поз. опр. пальцевой, пальца; относящийся к пальцу

Парня вуй кончик пальца;

парня лу фаланга пальцев, пальцевая кость;

парня йыжыҥ пальцевой сустав.

Миклай парня йыжыҥжым мурыктылаш тӱҥале. В. Косоротов. Миклай стал щёлкать пальцевыми суставами.

Идиоматические выражения:

– пария ден парням ваш тӱкаш огыл

– парня дене ончыкташ

– парня дене тӱкаш огыл, парня дене логалаш огыл

– парня йыр пӱтыралаш

– парня кокла гыч ончаш

– парня коклам ончыкташ

– парня чыкаш вер уке, парня тушкалташ вер уке

– парня чыкен ок кой, парня шуралтен ок кой

– парням нулалат

– парням тӱкыде

– вич парня гай палаш

Марийско-русский словарь > парня
10 подниматься

и Подыматься подняться підійматися (підниматися), під(ій)нятися, здійматися, (зниматися), знятися, здійнятися, підводитися, підвестися, зводитися, звестися, підноситися, піднестися, зноситися, знестися, (о мног.) попідійматися, поздійматися, попідводитися, позводитися; (стр. з.) бути піднятим, знятим, підведеним, зведеним, піднесеним, (при помощи рычага) підважуватися, підважитися, бути підваженим. [Дим до неба підіймавсь (Шевч.). Огонь розгорається, здіймається все вище й вище (Васильч.). Там високо блакитио-темне небо знимається у зорях осяйних (Грінч.). Підвелись похилені голови (Єфр.). Нехай лихий знесеться, хоч до неба (Св. П.). Нижча половина рами (у вікні) підводиться вгору]. -маться, -няться с места, с постели, со стула (вставать) - підводитися, підвестися, зводитися, звестися (на ноги), підійматися, під(ій)нятися, здійматися, знятися з місця, з постелі, з крісла; срв. Вставать. [Підвелася з крісла (Коц.). Не хтів вставати, однак мусів звестися (Коц.). Хоче знятися з лави, та не сила (М. Вовч.)]. Он с места не -мается - він з місця не підводиться (не рушить). Гости -нялись и ушли - гості знялись і пішли. Он упал, но тотчас же -нялся - він упав, але зараз-же під[з]вівся (піднявсь). Больной -нялся - хворий підвівся. [Лежав місяців зо три; далі підвівсь. Ходжу і роблю (Тесл.)]. Всходы -маются - сходи підбиваються вгору (Грінч.). -маться (вставать) - вставати, встати, підійматися, піднятися, (быстро) схоплюватися, схопитися, (о мног.) повставати, посхоплюватися. [Сонце так рано схопилося]. Мы -нялись до рассвета - ми встали (схопилися) ще вдосвіта (ще на світ не благословилось). -маться на ноги (букв. и перен.) - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися (зіпнуся, зіпнешся и т. д.), здійматися, знятися, зводитися, звестися на ноги, (порывисто) схоплюватися, схопитися, схвачуватися, схватитися, зриватися, зірватися на (рівні) ноги. [Звівся на ноги (Коцюб.)]. Люди її якось вигодували закіль знялась на ноги (Г. Барв.). Тільки сп'ялося на ноги (подросло), вже хоче жити по-своєму (Берд. п.). Україна почала на власні ноги в письменстві спинатись (Єфр.)]. - маться на цыпочки - спинатися, с[зі]п'ястися, зіпнутися навспинячки, на дибошки или на ноги. Разоренному -няться трудно (оправиться) - зубоженому важко піднятися, стати на ноги. Заяц -нялся в четырёх шагах от собак - заяць знявся (скочив) кроків за чотири від собак. -маться (о руке, голове) - з[під]водитися, з[під]вестися, здійматися, знятися, підноситися, піднестися. [У мене рука не здіймається її ударити (Мирн.). Рука на тебе не зведеться (Макс.)]. Руки не -маются что-л. делать - руки не беруться (не здіймаються) що робити (или до роботи). -маться на гору, по лестнице - здійматися, знятися, братися на гору, по сходах; срв. Взбираться. -маться (в высь: о птицах, дыме, солнце и т. д.) - підійматися, піднятися, здійматися, знятися, з[під]носитися, з[під]нестися на що, в що, (часто о солнце, луне) підбиватися, підбитися, підбиратися, підібратися, (реже) підходити, підійти, підхоплюватися, підхопитися, (о птицах, иногда) під[з]биватися, під[з]битися, вибиватися, вибитися. [Високо піднісся орел сизокрилий (Самійл.). Він піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.). Зносяться молитви до неба. Сонце піднялося височенько (Неч.-Лев.). Сонце вже високо підбилось вгору (Неч.-Лев.). Сонце вже геть підійшло (Крим.). Сиві голубоньки, здіймітеся вгору (Чуб.). Підбивсь сизий голубочок угору високо (Чуб.). Уже качки зносяться. З галасом знялось вороння (Коц.)]. -нялась стая голубей - знялася зграя голубів. -нялся рой пчёл - знявся рій бджіл. -мались высокие здания - здіймались високі будинки. -няться на воздух, -ться на аэроплане - знятися в повітря, знятися на літакові. Вот те высоты, на которые может -няться свободный человеческий дух - ось ті високості, на які (куди) здійнятись може вільний дух людський (Коц.). Занавес -мается - завіса (запона, заслона) підіймається, зноситься. -маться (о пыли, тучах, тумане, дыме, паре и т. д.) - здійматися, знятися, підійматися, піднятися, зноситися, знестися, уставати, устати, повставати, повстати, ставитися, (о пыли ещё) збиватися, збитися, куріти, закуріти. [Знялася курява (Васильч.). Курява ставилась за бричкою (Свидн.). Повстав легенький туман (Неч.-Лев.). Встає хмара з-за лиману (Шевч.). Збилася така курява. Пил закурів (Хвильов.)]. -маться (о ветре, буре, грозе, метели) - здійматися, знятися, рушати(ся), (з)рушити(ся), (быстро: срываться) зриватися, зірватися, схоплюватися, схопитися, уставати, устати, звіятися, (о ветре, безл.) завітрити. [І знялася велика вітряна буря (Св. П.). Здіймається (встає) буря, гроза. Рушився більший вітер (Мирн.). Зірвалася шура-буря]. -лась гроза, метель - знялася (рушила) завірюха, буря. Ветер -нялся - знявся, схопився (зірвався) вітер, или безл. завітрило (заветрило). -нялась волна (волнение) - знялася, встала хвиля. [Встала на Чорному морі бистрая хвиля (Дума)]. - маться (о шуме, крике, ссорах, войне и т. д.) - зчинятися, зчинитися, здій[зни]матися, з(дій)нятися, підійматися, під(ій)нятися, повставати, повстати, уставати, устати, збиватися, збитися. [Що-дня зчинялась яка історія (Грінч.). Зчинявся невимовний регіт (хохот) (Крим.). За столом здіймався страшенний заколот (Коц.). Знявся такий крик, наче кого різали (М. Вовч.). Знялася революція (Доман.). На селі піднявся галас (Неч.-Лев.). Як підниметься кашель (Квітка). Встають війни. Така буча (суматоха) збилася (М. Вовч.)]. -мается горячий спор - зчиняється палка спірка (Грінч.). Пламенем -нялся народный гнев - полум'ям знявся народній гнів (Коц.). -лась тревога - знялася тривога. -маться (вырастать) - виганятися, вигнатися, підганятися, підігнатися, уганяти, у(ві)гнати. [Росла вона, уганяла хутче від козакового внука Михайла (М. Вовч.)]. -маться (о волосах, шерсти) - підійматися, піднятися, ставати, стати (дибом, диба, дубом, догори); срв. Дыбиться 1. [І догори піднявсь у мене волос]; (об ушах) насторош[ч]уватися, насторош[ч]итися, нашорошуватися, нашорошитися. -маться на дыбы (о лошади) - зводитися, звестися, спинатися, сп'ястися, ставати, стати гопки, диба, цапа; срв. Дыбиться 2. Тесто -мается - тісто підходить (угору). Вода -мается - вода прибуває, підживає, підходить. Вода в реке -мается - вода в річці прибуває, йде вгору. Вода -нялась в реке на сажень - води в річці прибуло на сажень, вода в річці підійшла (піднеслася) на сажень. Река -нялась - ріка підійшла, піднеслася, знялася, прибула. Термометр -нялся на десять градусов - тепломір (градусник) піднявся (піднісся) на десять ступенів. Барометр -мается - барометр підіймається, підноситься, йде вгору. -мается настроение, голос - здіймається, підноситься настрій, підноситься голос. -маться выше обыдёнщины - підноситися по-над буденщину (Крим.). -маться (о благосостоянии, промышленности, просвещении и т. д.) - підноситися, піднестися, іти, піти вгору (Куліш). -маться (войной и т. д.) на кого, против кого - ставати, стати, уставати, устати, повставати, повстати, підійматися, піднятися, здійматися, знятися, зводитися, звестися на кого, на що, проти кого, проти чого. [Чи там раду радять, як на турка стати (Шевч.). Повстаньмо-ж тепера усі, як один (Л. Укр.). Встане народ на народ (Св. П.). Зведись, народе, простягни руку на свою правду (Коц.)]. -нялось восстание в стране - здійнялось повстання в краю (Л. Укр.). Все -нялись на общего врага - усі встали на спільного ворога. -маться, -няться на защиту своих прав, своей страны - ставати, стати до оборони (на оборону) своїх прав, свого краю. -няться в оборону кого - устати за кого, за що, обстати за ким, за чим. Знамя свободы -мается - прапор волі зводиться, зноситься, підноситься. -маться (о цене) - іти, піти вгору, (быстро) підскакувати, підскочити. [Ціна пішла вгору. Ціна на хліб раптом підскочила (Коцюб.)]. -маться в цене - у гроші йти. Цена на хлеб -мается - ціна на хліб іде вгору (росте). Хлеб в цене -мается - хліб іде в гроші. -маться на хитрости - братися, узятися на способи, на штуки, на хитрощі.

* * *

несов.; сов. - подн`яться

1) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (всходить, взбираться, восходить) схо́дити и зіхо́дити, зійти́; ( взлетать) зліта́ти, злеті́ти; ( взноситься) зно́ситися, знести́ся; (о дыме, пламени, птицах, солнце, перен.) здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися; (о солнце, птицах) підбива́тися, підби́тися; ( о солнце) встава́ти, вста́ти, підво́дитися, підвести́ся; (появляться: о тумане) повстава́ти, повста́ти

2) (о голове, глазах) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, підніма́тися, підня́тися и попідніма́тися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися

3) ( вставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, встава́ти, вста́ти; ( с места) підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, (поспешно, порывисто) схо́плюватися, схопи́тися и посхо́плюватися

4) (возвышаться, выделяясь) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися, зніма́тися, зня́тися и позніма́тися, підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися, підво́дитися, підвести́ся и попідво́дитися, зво́дитися, звести́ся и позво́дитися, постава́ти, поста́ти, зно́ситися, знести́ся, вино́ситися, ви́нестися, несов. підви́щуватися

5) (на кого-что, против кого-чего - восставать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися (проти кого-чого, на кого), встава́ти, вста́ти, става́ти, ста́ти (на кого), повстава́ти, повста́ти (проти кого-чого)

6) (повышаться, увеличиваться) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися; (о поверхности, об уровне, перен) підви́щуватися, підви́щитися и попідви́щуватися; (перен.) підно́ситися, піднести́ся и попідно́ситися

7) (начинать проявляться, возникать) підніма́тися и підійма́тися, підня́тися и підійня́тися и попідніма́тися и попідійма́тися, здійма́тися, здійня́тися и поздійма́тися; зніма́тися, зня́тися и позніма́тися; ( начинаться) почина́тися, поча́тися; (о шуме, скандале) зчиня́тися, зчини́тися, учиня́тися, учини́тися; (внезапно: о ветре, шуме, смехе) схо́плюватися, схопи́тися; (о мыслях, чувствах) встава́ти, вста́ти

Русско-украинский словарь > подниматься
11 находиться

нахаживаться, найтись

I. 1) (стр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), бути знаходженим, знайденим, познаходженим и т. п.; срв.

I. Находить. [Кістки тії знаходжено дуже глибоко під землею (Л. Укр.)]. Встарину тут -вались клады - за старих часів тут знаходжено скарби. Широта места -дится по высоте солнца - широту місця (місцевости) визначають (реже: відшукують) за висотою сонця. Всё -дено в наилучшем порядке - все знайдено в найкращому порядку. Виновный не -ден - винуватого (винного) не знайдено (не викрито, не знайшли, не викрили). При обыске -дены компрометирующие документы - під час трусу знайдено (витрушено, викрито) компромітовні документи. Не -ден способ полного обесцвечивания тканей - не знайдено способу (спосіб) цілковитого знебарвлювання тканин (обычнее: зовсім или цілком знебарвлювати тканини);

2) (возвр. з.) знаходитися (в песнях и знаходжатися), знайтися, находитися (в песнях и находжатися), знайтися, (о мног.) по(з)находитися; специальнее: (-диться вновь) віднаходитися, віднайтися; (отыскиваться) відшукуватися, відшукатися, (о мног.) повідшукуватися; (выискиваться, сыскиваться, как исключение) вийматися, ви(й)нятися, обиратися, обібратися и обратися, (с трудом, диал.) вирискатися; (встречаться, попадаться, случаться) траплятися, трапитися, нагоджатися, нагодитися, вибиратися, вибратися; (быть) бути, (существовать) існувати. [Побить, то й аби-хто знайдеться (Номис). Як ножем пробито, то знайдуться ліки (Чуб. V). Вслуговують їм слуги, - от пани в нас такі знаходяться! (М. Вовч.). Може найдеться дівоче серце, карі очі (Шевч.). Познаходилися такі жінки, що бачили, як він цілував її (Грінч.). Усе познаходилося, що в їх покрадено (Чернігівщ.). «Чи понаходились-же коні?» - «Понаходились» (Київщ.). На цілий світ винявся один такий дід (Кониськ.). Винявся там такий чоловік, що за вбогих людей обставав (Грінч.). Треба тільки, щоб вийнявся енергійний ініціятор (Грінч.). Такі пішли дощі, що й дня не винялося погожого (Грінч.). Обібрався такий-то хазяїн (Драг.). Нехай між вами обереться хто сміливий та піде вночі на грішну могилу (Г. Барв.). Десь вирискався миршавий чоловічок (Мирний). Моя дочка удовиця, їй люди трапляються; не сьогодні- завтра хтось посватає (Коцюб.). (Хотіли) затримати (німку), поки нагодиться французка (Л. Укр.). Якщо не нагодиться нічого (служби), він буде змушений узяти з її грошей (Кінець Неволі). Як тільки було вибереться у його слободна година (Сим.)]. Виновный -шёлся - винуватий (винний) знайшовся, -ого знайдено (викрито). Не -дётся ли у вас листа бумаги? - чи нема(є) (не буде, не знайдеться) у вас (чи не маєте ви) аркуша паперу? В мире такого другого не -дётся - у (на) (всьому) світі такого другого не знайдеться, світ його (такого, такого другого) не покаже. [Удавав із себе такого лютого звіряку, що його і світ не покаже (Яворн.)]. Вот -шёлся приятель! - от знайшовся приятель! Вишь, какой -шёлся! - ач який ви(й)нявся (вирискався, обібрався, вибрався)! [Чи ти бач, який багатир винявся! (Грінч.)];

3) -диться (не теряться) - добирати, добрати розуму, давати (знаходити), дати (знайти) собі раду, (догадываться) догадуватися, догадатися, (выпутываться) викручуватися, викрутитися, (не растеряться) не втратити (не втеряти) розуму, не збентежитися, не сторопіти, не стерятися. [Не стерявсь: добрав розуму (Полтавщ.). Він дасть собі раду: бував у бувальцях (Харківщ.). Догадавсь, що робити (Київщ.). Не стерявся і так все розпояснив, що по його сталося (Сл. Ум.)]. Его не озадачишь, всегда -дётся - його не зіб'єш з пантелику (не спантеличиш), завжди дасть собі раду (викрутиться или знатиме, що робити). Он везде - дётся - він скрізь (в усьому) дасть собі раду (знатиме, що робити), він з усього викрутиться. Он ловко -шёлся, ответил хорошо - він спритно викрутився, відказав добре; він не збентежився (не сторопів, не стерявсь) і добре (дотепно, метко) відказав. Он -шёлся и отвечал ему сейчас же - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів, не стерявся) і відказав йому негайно. Он -шёлся и умел выпутаться из затруднения - він дав собі раду (не збентежився, не сторопів) і зумів виплутатися (виборсатися) із скрутного становища. Не -шёлся, что сказать - не знайшов (не добрав розуму, не догадався), що сказати; збентежився (сторопів, стерявсь) і не зміг нічого сказати; він не здобувся на слово (Крим.);

4) -диться (только несов.) - а) (быть, пребывать) бути (сов. пробути, многокр. бувати), перебувати (сов. перебути), пробувати (сов. пробути), (в просторечии редко, в научном языке обычно), знаходитися, (иметь жилище, обитать) домувати, (жить) жити, (зап.) мешкати, (обретаться) обертатися, (редко) повертатися, поводитися, матися, (зап.) мешкати, промешкати, (постоянно быть, не покидать) держатися, (помещаться, содержаться) міститися; (на складе: об имуществе, товарах) бути, перебувати, лежати; (стоять) стояти, (лежать) лежати, (сидеть) сидіти, (висеть) висіти и т. п.; срв. Быть. [Якийсь час він лежав долілиць, дивуючись, де він (где он -дится) і що з ним скоїлось (Країна Сліпих). Конон завжди був при господі, Грицько при складі (Сл. Ум.). Де тепер (перебуває, пробуває) ваш брат? (Київ). Де він тепер може перебувати? (Крим.). За капіталізму все перебуває в руках буржуазії (Азб. Комун.). Робітники й капіталісти перебувають зовсім не в однакових умовах (Азб. Комун.). Як тяжко на безвідді рибі пробувати, так тяжко на чужині безрідному пробувати (Метл.). Дунканів син пробуває в святого Едуарда (Куліш). Для того проживав Квітка в манастиреві, щоб ближче знаходитись коло дома божого (Куліш). З актових книгах знаходиться такий цікавий документ (Україна). Матрона римська у тюрмі домує! (Л. Укр.). Стах бере за розум і чесноту мого пана, коли такі тарантули отрутні домують вкупі з ним (Л. Укр.). Він там у Пісках мешкає (Мирний). Не раз у хаті обертався тоді його лакей (Крим.). Мирові переговори обертаються поки-що в стадії підготовчій (Н. Рада). Вона сама, одним одна душею, буде повертатися у такому великому городі (Квітка). Знає, де він поводиться (Квітка). А третя (частина війська) де ся має? (Ант.-Драг.). Порубаний, на рани смертельнії знемагає, а коло його джура Ярема промешкає (Ант.-Драг.). Зимою риба держиться на дні (Сл. Гр.). Напросто Лаговського містився за столом консул (Крим.). Право на кінці меча міститься (Вороний). В цих збірниках містились коротенькі оповідання (Рада). Цукор лежить у коморі (Київ). З одного боку рядка стояла дата (Остр. Скарбів). Він углядів, що лежить біля долішньої межі снігів (Країна Сліпих)]. -ться в бегах - см. Бег 2. -ться в бедности - жити (перебувати) в (при) злиднях (убого, при вбозстві), (образно) (голодні) злидні годувати. -ться в беспамятстве - бути непритомним. -ться в ведении, подчинении чьём - бути (перебувати) у віданні чиєму, у волі чиїй (під орудою чиєю), підлягати кому, чому. [Академія Наук перебуває в безпосередньому віданню верховної влади (Стат. Ак. Н.)]. -ться вне себя от чего - (аж) нетямитися (сов. нестямитися) з чого. -ться дома - бути вдома, (домовничать) домувати. [Наша пані домує, вечеряти готує (Чуб. III)]. -ться в заблуждении - помилятися, мати помилкову думку, бути омиленим. [Чи справді я вирвалася на волю, чи може я тільки омилена? (Кониськ.)]. -ться в (полной) зависимости от кого, чего - бути (перебувати) в цілковитій залежності, (цілком) залежати від кого, від чого. -ться в добром здоровьи - бути живим-здоровим (фам. в доброму здоров'ячку), матися добре, почувати себе добре. -ться в опасности - бути (перебувати) в небезпеці (під небезпекою). Он -дится в опасности - він у небезпеці, йому загрожує небезпека. -ться в затруднении (в затруднительном положении) - бути в скрутному становищі, бути заклопотаному (в клопоті), (редко) стояти зле, (безл.) комусь клопіт, (шутл.) непереливки (доводитися) кому. [В його природне щастя, що тебе поборе, хоч як-би зле стояв він (Куліш). Тепер я в клопоті (мені клопіт): що-ж далі діяти (Звин.). Заморгав очима, як завжди, коли доводилося непереливки (Корол.)]. -ться на пользовании в лечебном заведении - перебувати на лікуванні - (лікуватися; зап. куруватися) в лікарні. -ться в равновесии с чем - мати рівновагу (рівноважитися) з чим. -ться в верных руках - бути (перебувати) в певних (вірних, надійних) руках. -ться в связи с чем - бути зв'язаним (пов'язаним) з чим, бути (перебувати, стояти) в зв'язку з чим. [З оцим семітським коренем чи не перебуває часом в етимологічному зв'язку слов'янське «хмара»? (Крим.)]. -ться на службе - бути (перебувати, пробувати) на службі; (служить) служити. -ться в соответствии с чем - відповідати чому. [Прискорений темп поезій Олеся відповідає подіям гарячого часу (Рада)]. -ться на сохранении - бути на схові (на схованці), переховуватися. -ться в тревоге - бути (перебувати) в тривозі. -ться при этом, при том - бути при цьому, при тому. Рука его -лась на столе - рука його лежала на столі. Его имя не -дится в списке - його ім'я нема(є) в спискові, його ім'я не стоїть у спискові. Он -дится за границей - він (перебуває, пробуває, живе) за кордоном. Если -дутся желающие - якщо знайдуться (будуть, трапляться) охочі. -дятся люди, осмеливающиеся мечтать - є (існують, трапляються, знаходяться) люди, що з[на]важуються мріяти; б) (о местоположении) бути, міститися, (только о географ.) знаходитися, (лежать) лежати, розлягтися (в прош. вр. глагола), (стоять) стояти; (простираться) простягатися (сов. простягтися), стелитися, простелятися (сов. простелитися) (-люся, -лишся), простилатися (сов. прослатися (-стелюся, -стелешся)); срв. Лежать 4. [Навпроти його каюти була комора (Кінець Неволі). В поперечній стіні будинку були двері (Олм. Примха). Навпроти будинку містилася (стояла) стайня (Київщ.). Насподі гортани міститься персневий хрящ (М. Калин.). Квартира містилася в найнижчому поверсі (Крим.). Ця установа (міститься) в Київі (Київ). Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Склепіння лежало глибоко під поверхнею землі (Едґ. По). Подався до їдальні, що лежала в кідьканадцятьох кроках (В. Гжицьк.). Де наше село? - а їдьте просто шляхом, доїдете до ставу - то наше село розляглося понад ставом (Звин.). Одна з подовжніх стін будинку стояла просто воріт огорожі (Олм. Примха). Перед ґанком стелився моріжок (Київщ.)]. Остров Мадагаскар -дится вблизи восточного берега Африки - острів Мадаґаскар (знаходиться или лежить) близько східнього берега Африки. Город -дится на берегу реки - місто лежить (розляглося, розгорнулося) над рікою. Между Африкой и Южной Америкой -дится Атлантический океан - (по)між Африкою й Америкою простягається (простягся) Атлантійський океан. Находясь - бувши (многокр. буваючи), перебуваючи, пробуваючи и т. п. [Пробуваючи на службі (Н.-Лев.)]. Находящийся, Находившийся - що є (перебуває, пробуває и т. п.), що був (перебував, пробував и т. п.), (-щийся ещё) сущий. [До всіх земляків, на Україні сущих (Шевч.)]. -щийся близко - близький, поблизький. -щийся вверху, внизу - горішній, долішній. -щийся далее - дальший. [Сіра мряка, що залягла дальшу, безлісну долину (Франко)]. -щийся на таком-то расстоянии от чего - далекий на стільки то від чого. [Одно моє поле далеке від другого на гонів двоє (Звин.)]. -щийся вне себя от чего - нестямний з чого. -щийся на учёте - обліковий; см. ещё Состоящий (под Состоять).

II. Находиться - см. II. Нахаживаться 2.

* * *
I несов.; сов. - найт`ись
1) знахо́дитися, -джуся, -дишся, знайти́ся, -йдуся, -йдешся и мног. познахо́дитися, находитися, найтися и мног. понахо́дитися; ( выявляться вновь) віднахо́дитися, віднайти́ся; сов. ви́рискатися; ( случаться) трапля́тися, трапи́тися, -плюся, -пишся

какой нашёлся! — яки́й знайшо́вся (найшо́вся)!

2) (перен.: не теряться) зна́хо́ди́ти́ (-джу, -диш) собі́ ра́ду, знайти́ (-йду́, -йдеш) собі́ ра́ду, давати (даю, даєш) собі раду, дати (дам, даси) собі раду, добирати розуму, добрати и дібрати (доберу, добереш) розуму, не розгублюватися, -лююся, -люєшся, не розгубитися, -гублюся, -губишся; сов. прибрати

не нашёлся, что ответить — не знайшов (не добрав розуму, не дібрав розуму, не зміркував), що відповісти

3) (несов.: быть) бути (буду, будеш), сов. пробути; ( пребывать) перебувати, пробувати; (вращаться среди кого-л.) повертатися, обертатися; (иметь место: иметь определенное географическое положение) знаходитися; ( помещаться), міститися (міщуся, містишся), розташовуватися, -шовуюся, -шовуєшся; ( лежать) лежати; ( стоять) стояти

\находиться диться за границей — бути (перебувати; пробувати) за кордоном

Цейло́н \находиться ходится волизи индостана — Цейлон лежить поблизу (близько) Індостану

4) (сов.: в составном сказ. - оказаться) виявитися, -влюся, -вишся; ( быть) бути

5) страд. несов. знаходитися, находитися; віднаходитися; відкриватися; винаходитися; витрушуватися, -шується
II сов.
находи́тися, -ходжуся, -ходишся; (много, вдоволь) попоходи́ти, -ходжу, -ходиш; ( устать) підтопта́тися, -топчуся, -топчешся, підту́патися

Русско-украинский словарь > находиться
12 В-208

ПОВИСАТЬ/ПОВИСНУТЬ В ВОЗДУХЕ VP fixed WO
1. ( subj: usu. рука, нога) having interrupted a movement before it is completed, to remain motionless in that position: рука (нога) повисла в воздухе - s.o. 's arm (leg) remained (was left) suspended in midair.

2. coll. Also: ВИСЕТЬ В ВОЗДУХЕ coll (subj: human or abstr (дело, поездка, планы etc)) to be in a state of uncertainty, in an indefinite position

X повис в воздухе — X was left hanging
X was up in the air X was in (a state of) limbo.
Из-за маминой болезни моя командировка в Прагу повисла в воздухе. Because of my mother's illness, my business trip to Prague is up in the air.

3. ( subj: слова, возражения etc) (of s.o. 's remarks, objections etc) to receive no reaction, response, or support (from others)

X повис в воздухе = X fell on deaf ears
X was of (to) no avail.
(Бывший партийный работник) стал агитатором в каком-то техникуме, в Ленинграде... Пришёл поторопить своих подопечных в день выборов - никто идти не хочет. Он говорит: «Вам надо с нас пример брать - мы революцию делали»... А ему отвечают: «А кто вас просил революцию делать? Раньше лучше жилось...» Вся его революционная фразеология повисла в воздухе... (Мандельштам 1)....He (a former Party official) had taken on the job of giving political instruction in a Leningrad technical college....On one election day he had come to the college early to get all the students out to vote, but none of them wanted to. He said they should take an example from people like himself who had "made the Revolution."...To this they replied that nobody had asked him to make a revolution and that people had been better off before. This had left him speechless, and the whole of his "revolutionary" claptrap had been to no avail (1a).

Большой русско-английский фразеологический словарь > В-208
13 висеть в воздухе

• ПОВИСАТЬ/ПОВИСНУТЬ В ВОЗДУХЕ

[VP; fixed WO]

=====

1. [subj: usu. рука, нога]

⇒ having interrupted a movement before it is completed, to remain motionless in that position:

- рука < нога> повисла в воздухе ≈ s.o.'s arm (leg) remained (was left) suspended in midair.

2. coll. Also: ВИСЕТЬ В ВОЗДУХЕ coll [subj: human or abstr (дело, поездка, планы etc)]

⇒ to be in a state of uncertainty, in an indefinite position:

- X повис в воздухе≈ X was left hanging;

- X was up in the air;

- X was in (a state of) limbo.

♦ Из-за маминой болезни моя командировка в Прагу повисла в воздухе. Because of my mother's illness, my business trip to Prague is up in the air.

3. [subj: слова, возражения etc]

⇒ (of s.o.'s remarks, objections etc) to receive no reaction, response, or support (from others):

- X повис в воздухе≈ X fell on deaf ears;

- X was of (to) no avail.

♦ [Бывший партийный работник] стал агитатором в каком-то техникуме, в Ленинграде... Пришёл поторопить своих подопечных в день выборов - никто идти не хочет. Он говорит: "Вам надо с нас пример брать - мы революцию делали"... А ему отвечают: "А кто вас просил революцию делать? Раньше лучше жилось..." Вся его революционная фразеология повисла в воздухе... (Мандельштам 1).... Не [a former Party official] had taken on the job of giving political instruction in a Leningrad technical college....On one election day he had come to the college early to get all the students out to vote, but none of them wanted to. He said they should take an example from people like himself who had "made the Revolution."...To this they replied that nobody had asked him to make a revolution and that people had been better off before. This had left him speechless, and the whole of his "revolutionary" claptrap had been to no avail (1a).

Большой русско-английский фразеологический словарь > висеть в воздухе
14 повисать в воздухе

• ПОВИСАТЬ/ПОВИСНУТЬ В ВОЗДУХЕ

[VP; fixed WO]

=====

1. [subj: usu. рука, нога]

⇒ having interrupted a movement before it is completed, to remain motionless in that position:

- рука < нога> повисла в воздухе ≈ s.o.'s arm (leg) remained (was left) suspended in midair.

2. coll. Also: ВИСЕТЬ В ВОЗДУХЕ coll [subj: human or abstr (дело, поездка, планы etc)]

⇒ to be in a state of uncertainty, in an indefinite position:

- X повис в воздухе≈ X was left hanging;

- X was up in the air;

- X was in (a state of) limbo.

♦ Из-за маминой болезни моя командировка в Прагу повисла в воздухе. Because of my mother's illness, my business trip to Prague is up in the air.

3. [subj: слова, возражения etc]

⇒ (of s.o.'s remarks, objections etc) to receive no reaction, response, or support (from others):

- X повис в воздухе≈ X fell on deaf ears;

- X was of (to) no avail.

♦ [Бывший партийный работник] стал агитатором в каком-то техникуме, в Ленинграде... Пришёл поторопить своих подопечных в день выборов - никто идти не хочет. Он говорит: "Вам надо с нас пример брать - мы революцию делали"... А ему отвечают: "А кто вас просил революцию делать? Раньше лучше жилось..." Вся его революционная фразеология повисла в воздухе... (Мандельштам 1).... Не [a former Party official] had taken on the job of giving political instruction in a Leningrad technical college....On one election day he had come to the college early to get all the students out to vote, but none of them wanted to. He said they should take an example from people like himself who had "made the Revolution."...To this they replied that nobody had asked him to make a revolution and that people had been better off before. This had left him speechless, and the whole of his "revolutionary" claptrap had been to no avail (1a).

Большой русско-английский фразеологический словарь > повисать в воздухе
15 повиснуть в воздухе

• ПОВИСАТЬ/ПОВИСНУТЬ В ВОЗДУХЕ

[VP; fixed WO]

=====

1. [subj: usu. рука, нога]

⇒ having interrupted a movement before it is completed, to remain motionless in that position:

- рука < нога> повисла в воздухе ≈ s.o.'s arm (leg) remained (was left) suspended in midair.

2. coll. Also: ВИСЕТЬ В ВОЗДУХЕ coll [subj: human or abstr (дело, поездка, планы etc)]

⇒ to be in a state of uncertainty, in an indefinite position:

- X повис в воздухе≈ X was left hanging;

- X was up in the air;

- X was in (a state of) limbo.

♦ Из-за маминой болезни моя командировка в Прагу повисла в воздухе. Because of my mother's illness, my business trip to Prague is up in the air.

3. [subj: слова, возражения etc]

⇒ (of s.o.'s remarks, objections etc) to receive no reaction, response, or support (from others):

- X повис в воздухе≈ X fell on deaf ears;

- X was of (to) no avail.

♦ [Бывший партийный работник] стал агитатором в каком-то техникуме, в Ленинграде... Пришёл поторопить своих подопечных в день выборов - никто идти не хочет. Он говорит: "Вам надо с нас пример брать - мы революцию делали"... А ему отвечают: "А кто вас просил революцию делать? Раньше лучше жилось..." Вся его революционная фразеология повисла в воздухе... (Мандельштам 1).... Не [a former Party official] had taken on the job of giving political instruction in a Leningrad technical college....On one election day he had come to the college early to get all the students out to vote, but none of them wanted to. He said they should take an example from people like himself who had "made the Revolution."...To this they replied that nobody had asked him to make a revolution and that people had been better off before. This had left him speechless, and the whole of his "revolutionary" claptrap had been to no avail (1a).

Большой русско-английский фразеологический словарь > повиснуть в воздухе
16 по

предл.

1) с дат. п. а) на вопрос: где, по чему - по кому, по чому (в ед. ч. с дат. и с предл. п. п., во мн. ч. только с предл. п.). Ходить по комнате, по саду, по двору - ходити по кімнаті (по хаті), по саду, по двору и по дворі. Ходить по лесу, по полю, по горе (без определённого направления) - ходити по лісі (и по лісу, по гаю), по полю, по горі (и реже лісом, гаєм, полем). [По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Ой чиї то воли по горі ходили?]. Плавать по морю, по реке, по воде - плавати по морю, по річці, по воді (Срв. п. 1 б.). Гулять по городу, по улице - гуляти по місту (по городу), по вулиці. Путешествие по Италии - подорож по Італії (и Італією). Смерть (болезнь) не по лесу ходит, а по людям - смерть (пошесть) не по лісі (по лісу) ходить, а по людях. Везли хлеб, да растрясли его по всей дороге - везли хліб та й порозтрушували його по всій дорозі. (Срв. п. 1 б.). Разослать приказ по волостям, ездить по знахарям, пойти по рукам, расти по оврагам - порозсилати наказ по волостях, їздити по знахарях, піти по руках, рости по ровах (по рівчаках). По селениям и по городам - по селах і по містах. [По степах та хуторах (Д. Марк.). Служила вона по своїх, служила по жидах, служила й по купцях (Мирн.). Трудно стало старенькій по людях жити]. По горах и по долам - по горах і по долинах, горами й долинами. Ударить по голове, по лицу, по зубам - ударити по голові, по лиці и по лицю, по зубах. [Не по чім і б'є, як не по голові]. Пойти по-миру - піти з торбами, попідвіконню. По всей Украине гремела его слава - на всю Україну, по всій Україні голосна була (лунала) його слава. По всему свету пошёл слух - на ввесь світ, по всьому світу пішла чутка. Ударить по рукам - ударити по руках. Сковать кого по рукам и по ногам - скувати кого на руки і на ноги, скувати кому руки й ноги. Стол стоял посредине комнаты - стіл стояв посеред (посередині) хати. По обеим сторонам улицы - по обидва боки вулиці, по обабіч вулиці. По праздникам, по праздничным дням - в свята, в святні дні, святами, святними днями. Он принимает по вторникам - він приймає у вівтірки, вівтірками, (еженедельно) що-вівтірка. Заседания происходят по пятницам - засідання відбуваються у п'ятниці, п'ятницями, (еженедельно) що-п'ятниці. По зимам мы дома, по летам на заработках - у зиму ми вдома, а в літо на заробітках. По временам - часами, часом. Растёт не по дням, а по часам - росте не що- днини, а що-години, росте, як з води йде; б) (Для обозначения направления движения, пути следования - на вопрос: вдоль чего - употребляется конструкция с твор. пад.). Итти по улице, по дороге, по аллее, по тропинке - йти вулицею; дорогою, алеєю, стежкою. [Ой, ішов я вулицею раз, раз (Пісня). Ой ходила дівчина бережком]. Проходить итти по полю - проходити, йти полем. Дорога пролегала по горе, по болоту - дорога йшла горою, болотом. Ехать по железной дороге - їхати залізницею. Плыть по Днепру, по морю (по определённому пути) - пливти Дніпром, морем. Плавание по Днепру и его притокам - плавба Дніпром та його допливами. Переслать по почте, по телеграфу - переслати поштою, телеграфом; в) (согласно, сообразно с чем, по причине чего, по образу, по примеру чего) з чого, за ким, за чим, (реже) по кому, по чому; через що, відповідно до чого. По приказанию, по декрету - з наказу, за наказом, за декретом. По повелению тирана - за тиранським велінням, з тиранського наказу. По определению суда - за вироком суду. По поручению - з доручення, за дорученням. Я сделал это по совету отца, по его совету - я зробив це за порадою батьковою, за його порадою. По рассеянности, по недоразумению - з неуважности, з непорозуміння и через неуважність, через непорозуміння. По ошибке - помилкою, через помилку. Это произошло по ошибке - сталося це помилкою (через помилку, за обмилки). Он сделал это по ненависти ко мне - він зробив це з ненависти до мене. Высказаться, писать по поводу чего-либо - висловитися, писати з приводу чого. По какому поводу вы пришли ко мне? - з якого приводу (за яким приводом) ви прийшли до мене? [Приїхав я до Київа за тим приводом, щоб…]. По этому случаю (= поводу), по какому случаю - з цієї нагоди, з якої нагоди. По случаю столетия со дня рождения… - з нагоди столітніх роковин з дня народження… По случаю (= случайно) дёшево продаётся, мебель - випадком (випадково) дешево продаються меблі. По счастливой случайности - щасливим випадком, через щасливий випадок. По несчастному случаю, по несчастию - через нещасний (нещасливий) випадок, нещасним випадком (случаєм), через нещастя, (к несчастию) на нещастя. По несчастью виноват в этом я - на нещастя я цьому (в цьому) винен (причиною). Товарищ по несчастью - товариш нещастям. По лицу, по глазам его было видно, что… - з виду (з твари), з очей його було знати (видно), що… (и по виду, по очах). [Видно милу по личеньку, що не спала всю ніченьку, видно милу по білому, що журиться по милому]. По его голосу было слышно - з голосу його чути було. [З голосу його чути, що він наче чогось зрадів (Кониськ.)]. По тому тону, каким сказаны эти слова - з того тону, яким сказано ці слова. По тому вниманию, с каким он выслушал меня, видно было… - з тієї уваги, з якою він вислухав мене, видно було… Узнать кого по голосу - пізнати кого з голосу (по голосу). По когтям и зверя знать - з пазурів (и по пазурях) звіря знати. [Видно пана по халявах]. По платью встречают, по уму провожают - по одежі стрічають, а по уму виряджають. По Сеньке и шапка - по Савці свитка, по пану шапка. По одёжке протягивай ножки - по своєму ліжку простягай ніжку. Судить по наружности, по внешнему виду - судити з окола, з зовнішнього (з околишнього) вигляду. По прошению, по просьбе, по ходатайству - на прохання, на просьбу (редко з просьби), на клопотання. Он уволен в отставку по прошению - він звільнений в відставку на прохання. По моей просьбе - на моє прохання, на мою просьбу. По требованию - на вимогу. По предложению министра - на пропозицію (внесення) и за пропозицією (за внесенням) міністра. По моему соображению - на мою гадку (думку). По принуждению, по охоте - з (при)мусу, з принуки, з охоти. [Не з мусу я прийшла так, а з охоти (Куліш). Як не даси з просьби, то даси з грозьби (Номис)]. По своей (собственной) воле, по неволе - з своєї (власної) волі, своєю (власною) волею, з неволі (неволею). По наущению - з намови. По вашей милости - з вашої ласки. По чьей вине (по моей вине) это произошло - з чиєї причини (з моєї причини, через мене) це сталося. По той причине - з тієї (з тої) причини. По многим причинам - з багатьох причин. По болезни - через х(в)оробу, за х(в)оробою. По незнанию, по непониманию, по глупости - з незнання (знезнавки), з нерозуміння, з дурного розуму (через незнання, через нерозуміння, через дурний розум). [Тільки знезнавки та з нетямучости можна ставити українському письменству на рахунок «национальную» узость (Єфр.)]. Не по-хорошу мил, а по-милу хорош - не тим любий, що хороший, а тим хороший, що любий. Судя по этому, по тому, что… - судячи з цього, з того, що… Книга уже по тому одному заслуживает внимания - книга вже через те саме (тим самим) варта уваги. По несогласию - через незгоду. По случаю жестоких морозов занятия в школе временно прекращены - за лютими морозами навчання (науку) в школі тимчасово припинено. По принципиальным соображениям, мотивам - з принципових (принципіяльних) міркованнів (мотивів). [Автор цієї промовистої тиради зараз-же зрікається - правда, з мотивів не принципіяльних - свого заміру (Єфр.)]. По старинному обычаю - (за) старим (давнім) звичаєм и по старому (давньому) звичаю. [По старому звичаю - до чаю]. По своему обыкновению - своїм звичаєм. Служить по выборам - служити з вибору (вибором). По примеру своих предшественников - за прикладом своїх попередників. По всем правилам (требованиям) науки - за всіма правилами (приписами, вимогами) науки. По приложенному образцу - за доданим зразком, на доданий зразок. Приложить по одному образцу (экземпляру) каждого издания - додати по одному зразкові (примірникові) кожного видання. Одет по последней моде - вдягнений за останньою модою. Высчитать по формуле - вирахувати за формулою. Распределять, классифицировать по каким-л. признакам - поділяти, класифікувати за якими ознаками. Становиться по росту - ставати за зростом (відповідно до зросту). По очереди, по старшинству - за чергою, за старшинством. По порядку - поряду. Рассказывай все по порядку - усе поряду розповідуй. Считать по порядку - рахувати (лічити) з ряду, від ряду, вряд. Заплатить по счёту - оплатити рахунок. Выдать по чеку - видати на чек. Получить по счёту, по ордеру - одержати на рахунок, на ордер. По рассказам старожилов - за оповіданнями старожитців. По донесениям корреспондентов - за дописами кореспондентів. По закону, не по закону - за законом, за правом, проти закону, проти права. Наследовать по праву - спадкувати правом (з права). По общему согласию - за спільною згодою. Жениться на ком по любви, по расчёту - оженитися (одружитися) з ким з любови, з інтересу. Он мне родня по жене - він мені родич через жінку (по жінці). Наши братья по Адаму - наші брати по Адаму (через Адама). Назвать кого по имени, по фамилии - назвати кого на ймення (на імено), на прізвище. [Єсть у Київі чоловік на ймення Кирило, на прізвище Кожом'яка. Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.)]. Восточно-славянскую семью называют иначе русскою по имени той русской династии… - східньо-слов'янську сім'ю звуть инакше руською за йменням тієї руської династії… Немец по происхождению - німець родом, з роду. В античной поэзии различались слоги долгие по природе и по положению - в античній поезії розрізнювано склади довгі з природи (з натури, природою, натурою) і позицією. Итти по следам за кем-либо - іти слідом (слідами) за ким, іти в чий слід (в чиї сліди). По течению - за водою, уплинь за водою. Пустить, пойти по ветру - пустити, піти за вітром. Ходить, обращаться по солнцу - ходити, обертатися за сонцем. По шерсти, против шерсти - за шерстю, проти шерсти. Зарегистрироваться по месту жительства, явиться по месту приписки - зареєструватися, відповідно до місця, при місці, на місці пробування (мешкання), з'явитися на місце припису. По месту назначения - до призначеного місця. По месту службы - (на вопрос: куда) на місце служби, (где) на місці (при місці) служби, на службі. [Оповіщення про суд послано їм на місця служби. Пеню вивернуть з його на службі]. Он арестован по доносу - він заарештований за доказкою, через доказку. По обвинению в убийстве - за обвинуваченням (обвинувачуючи) в убивстві (душогубстві). По подозрению в измене - за підозренням (приздру маючи) в зраді. Мучили людей по одному подозрению в чём-л. - мучили людей на саме підозрення в чому. На деле и по праву - ділом і правом (з права). По чести - по честі. По совести - по совісті. По справедливости - по правді. По правде сказать - кажучи направду, як по правді казати. Будет по слову твоему - буде за словом твоїм. По свидетельству историков - за свідченням істориків. По словам вашего брата - як каже (мовляв) ваш брат. По моим, по его наблюдениям - за моїми, за його спостереженнями. По моей теории - на мою теорію. По моему мнению - на мою думку. По моему - по моєму, як на мене. Высказаться по вопросу о чём-л. - висловитися в якій справі, в справі про що. Комиссия по составлению словаря, по землеустройству, по исследованию производительных сил страны - комісія для складання словника, для землевпорядкування, для досліджування продукційних сил країни. Работы по сооружению моста, по осушению болот, по обсеменению полей - роботи (праця) коло збудування мосту, коло висушення боліт, коло обсіяння полів. Лекции по истории литературы - лекції з історії літератури (письменства). Литература по этнографии, по этому вопросу - література що-до етнографії, що-до цього питання про етнографію, про це питання. Обратиться к кому по делу - звернутися (удатися) до кого за ділом (за справою, в справі). По этому делу - за цим ділом (за цією справою), в цій справі. Обратиться по адресу - звернутися на адресу. По сердцу, по душе, по вкусу, по разуму - до серця, до любови, до душі, до смаку (до вподоби), до розуму. [Учення те було і не до серця, і не до розуму (Яворн.)]. По плечу, не по плечу - до плеча, не до плеча, (по силам) до снаги, не до снаги. Не по моим зубам - не на мої зуби, не про мої зуби. Специалист по внутренним болезням - спеціяліст на внутрішні х(в)ороби, на внутрішніх х(в)оробах. Смотря по погоде, по погоде глядя - як яка погода, як до погоди. По нынешним временам - як на теперішній час (-ні часи). Плата по работе - плата від роботи, як до роботи. Награда мала по его заслуге - нагорода мала як на його заслугу. По сравнению с кем, с чем - проти кого, проти чого, як рівняти (рівняючи) до кого, до чого. По направлению к чему - до чого. По отношению к кому, к чему - що-до кого, що-до чого, відносно кого, чого, обіч кого, чого, проти кого, чого. По отношению ко мне это несправедливо - що-до мене (відносно мене) це несправедливо; срв. Относительно, Отношение. Расставить столбы по дороге - порозставляти стовпи уздовж (уподовж) дороги. Итти, ехать по столбам - іти, їхати стовпами (уподовж стовпів). По дороге, по пути (= в дороге) - дорогою. Мне с тобою не по дороге - мені не по дорозі (не дорога) з тобою. Спуститься по верёвке - злізти по (и на) мотузку, мотузком. Взобраться по трубе - вилізти ринвою. По-украински, по-французски, по-турецки и т. п. - по-українському, по-французькому, по-турецькому и т. п. По-христиански, по-царски, по- барски - по-християнському, по-царському, по-панському. По рублю с каждого - по карбованцю з кожного (з душі, вульг. з носа, з чуба). Мы ехали по десяти вёрст в час - ми в'їздили по десять верстов на годину. По уменьшённой цене - за зменшену ціну. По первому, по пятому, по десятому разу - уперше, уп'яте, удесяте; в) (на вопрос: в каком отношении, относительно чего, чем) на що, що-до чого, но чаще всего просто твор. пад. По форме, по цвету, по своему строению они напоминают… - формою, кольором, своєю будовою вони нагадують… По красоте нет ей равной - красою (вродою), на красу (на вроду) нема їй рівні. [Були (шовковиці) всякі: і червоні і білі на ягідки]. Сложный по своему составу - складний своїм складом (на свій склад, що-до свого складу). По виду (по наружности) он очень симпатичен - виглядом (на вигляд, на взір) він дуже симпатичний. По виду ему около тридцати лет - на вигляд (на погляд, на око, на взір, на позір, з вигляду, з виду, з лиця) йому близько трицятьох років. По силе и непосредственности чувства, по оригинальности сюжета это произведение превосходит все остальные - силою і безпосередністю почуття, оригінальністю сюжета цей твір переважає всі инші, над усіма иншими вивищується. И по форме и по содержанию это прекрасная вещь - і формою (і що-до форми, і на форму) і змістом (і що-до змісту, і на зміст) це чудова річ. По существу своего содержания - що-до істоти свого змісту. По количеству народонаселения этот город занимает первое место в стране - числом (що-до числа) людности це місто займає перше місце (стоїть на першому місці) в країні. По своим географическим и климатическим особенностям эта территория принадлежит… - своїми географічними і кліматичними ознаками (особливостями) или що- до своїх географічних і кліматичних ознак (особливостей) ця територія належить… По своим антропологическим признакам население этой страны делится на… - своїми антропологічними ознаками (що-до своїх антропологічних ознак) людність цієї країни ділиться на… Измерять по длине, по ширине, по высоте - виміряти на довжиню, на шириню, на височиню;

2) с вин. пад. а) (на вопрос: во что на сколько) - по що. Сукно по два рубля аршин - сукно по (в) два карбованці за аршин. Они получили по два рубля - вони здобули по два карбованці. [Дає на рік по сто червоних. У жнива часом платять косарям по карбованцю в день або й по два карбованці (Н.-Лев.)]. Сделать по два вопроса каждому - задати по два питання кожному. Строиться по два, по три, по четыре - шикуватися по два (по двоє), по три (по троє), по чотири, б) (на вопрос: по что, по кого, до какой поры) до чого, по що, по кого. По сие время - досі, до цього часу и по сей час. С 1917 по 1925 год - з 1917-го аж до 1925-го року. По гроб тебя не забуду, по гроб твой друг - до смерти тебе не забуду, до смерти (до гробу) твій друг (приятель). Высотою по локоть, по грудь - заввишки по лікоть, по груди (до ліктя, до грудей). По шею - по шию, до шиї. По колена - по коліна, до колін. [Уже діда вода по коліна поняла]. Увяз по колена, по пояс - угруз по коліна, по пояс. Он по уши в долгах - він в боргах, як в реп'яхах. По ту гору, по лесок, по речку вся земля наша - аж до тієї гори, до того ліска (гайка), до тієї річки (аж по ту гору, по той лісок, по ту річку) земля все наша. По эту, по ту сторону, по обе стороны - по цей, по той бік, при цей, при той бік, по обидва боки, обаполи чого (срв. Оба). По одну, по другую сторону - по один, по другий бік, (реже) (по) при один, при другий бік. [У нас одна хата при один бік сіней, а друга - при другий бік (Звин.)]

3) с предл. пад. (на вопрос: по ком, по чём, после чего) - за ким, за чим и по кому, по чому. Плакать, тосковать, тужить, скучать, вздыхать по ком, по чём - плакати, нудьгувати, тужити, журитися, скучати, зідхати за ким, за чим (реже по кому, по чому). [Дурна дівчина нерозумная за козаченьком плаче. Кого кохає, за тим і зідхає]. Плакать по брате, по сетре - плакати за братом, за сестрою. Звонить по ком, по чьей душе - дзвонити по кому, по чиїй душі. [Подзвонили по дитяті у великий дзвін]. Носить траур по родителям - носити жалобу по батьках. По смерти отца - по смерті батька, після смерти батька. По заходе солнца - по заході сонця. По обеде - по обіді, після обід(у). По окончании праздников - по святах. По истечении, по прошествии срока - по скінченні строку, як вийде (дійде, скінчиться) строк. По возвращении его из путешествия - після повороту з подорожи. По возвращении его в отечество - після повороту до рідного краю. По истечении трёх недель - по трьох тижнях, в три тижні після чого. [Одна умерла на зелену неділю, а одна - як ячмінь жали, в три неділі після тієї (Борз. п.)]. По мне, по нём, по ней (пожалуй) - про мене, про нього, про неї, як на мене, як на нього, як на неї. По мне, по нём хоть трава не расти - про мене (про нього) хоч вовк траву їж. По нём (ней) видно было, что дома не всё обстоит благополучно - по ньому (по ній) видно було, що дома не все гаразд. [Хіба-ж ти не помітив по їй, що вона й здавна навіжена? (М. Вовч.)]. Дочь по отце пошла, сын по матери - дочка в батька вдалася, син у матір вийшов (удався). Руби дерево по себе - рубай дерево по собі. Выстрелить по ком - вистрілити (стрелити) на кого (в кого). По чём сукно? - по чім сукно? Поалеть - почервоніти, порожевіти; (сделаться более алым) почервонішати. -лел восток - почервонів схід.

* * *

предл.

1) с дат. п. по с предложн. п., а также переводится иными предлогами или конструкциями без предлогов, в частности: (при указании на пространство, поверхность) по; (при обозначении направления действия, пути движения - чаще) конструкции с твор. п. без

го́род лежи́т по обо́им берега́м реки́ — мі́сто лежи́ть по (на) обо́х берега́х рі́чки (ріки́)

доро́га пролега́ла по боло́ту — доро́га йшла́ боло́том(по боло́ту)

идти́ по бе́регу — іти́ бе́регом (по бе́регу; вдоль: вздо́вж бе́рега)

пла́вать по мо́рю — пла́вати по мо́рю; (куда-л.) пла́вати мо́рем

по грани́це — вздовж кордо́ну

по́лзать по́ полу — по́взати (ла́зити) по підло́зі

по обе́им сторона́м чего́ — по оби́два боки́ (оба́біч, з обо́х бокі́в, по оби́дві сто́рони) чого́

разброса́ть кни́ги по столу́ — розки́дати книжки́ (кни́ги) по столу́ (реже по столі́)

резьба́ по де́реву — різьба́ (рі́зьблення) по де́реву; (при указании на пределы, границы действия, движения) по

бе́гать по магази́нам — бі́гати по магази́нах

гуля́ть по го́роду — гуля́ти мі́стом

зайти́ по доро́ге к кому́ — зайти́ по доро́зі до ко́го

по места́м! — на місця́!

ходи́ть по ко́мнате — ходи́ти по кімна́ті

шепта́ться по угла́м — шепта́тися по (в) кутка́х; (в направлении чего-л., следуя направлению чего-л.) конструкции с твор. п. без предлога; по; за (чим); (со словом "направление") у, в (чому)

идти́ по ве́тру — іти́ за ві́тром

идти́ по чьи́м следа́м — іти́ чиї́ми сліда́ми (по чиї́х сліда́х)

плы́ть по тече́нию — пливти́ (пли́сти́) за течіє́ю (за водо́ю)

по все́м направле́ниям — в усі́х на́прямах (на́прямках)

по направле́нию к ле́су — у на́прямі (у на́прямку) до лі́су

спра́ва по но́су корабля́ — мор. спра́ва в на́прямі (в на́прямку) но́са корабля́; (при обозначении предмета, на который направлено действие) по; у, в (кого-що)

бараба́нить по кры́ше — бараба́нити по даху́

связа́ть по рука́м — и

нога́м кого́ — зв'яза́ти ру́ки й но́ги кому́

стреля́ть по проти́внику (по врагу́) — стріля́ти в проти́вника (у во́рога, по проти́вникові, по во́рогові)

уда́рить по стру́нам — уда́рити у стру́ни (по стру́нах); (при обозначении рода деятельности, сферы, места её распространения) з (чого); по; конструкции без предлогов

дежу́рный по шко́ле — черго́вий по шко́лі

иссле́дования по фи́зике — дослі́дження з фі́зики

прика́з по а́рмии — нака́з по а́рмії

специали́ст по проекти́рованию доро́г — спеціалі́ст (фахіве́ць) із проектува́ння шляхі́в (у спра́ві проектува́ння шляхі́в); (при обозначении качества, свойства, отношения; касательно чего; при указании на предмет или лицо) за (чим); щодо (чого); з (чого); конструкции без предлогов

второ́й по ва́жности — дру́гий за важли́вістю (щодо важли́вості)

до́брый по нату́ре — до́брий за вда́чею, до́брої вда́чі, до́брий з нату́ри

курс ле́кций по агра́рному вопро́су — курс ле́кцій з агра́рного пита́ння

литерату́ра по э́тому вопро́су — літерату́ра з цього́ пита́ння

ме́дик по образова́нию — ме́дик за осві́тою

огро́мная по свои́м масшта́бам рабо́та — величе́зна свої́ми масшта́бами (щодо свої́х масшта́бів, за своїми масшта́бами) робо́та (пра́ця), ро́бота (пра́ця) величе́зних масшта́бів

отли́чный по каче́ству — відмі́нної я́кості

по по́воду — з при́воду

по спо́собу образова́ния — за спо́собом (щодо спо́собу) утво́рення

ста́рший по во́зрасту — ста́рший ві́ком (за ві́ком)

схо́дный по вку́су — и

по цве́ту — схо́жий (поді́бний) на сма́к і за ко́льором (і ко́льором, і на ко́лір, і щодо ко́льору)

экза́мен по геогр афии — і́спит (екза́мен) з геогра́фії; (при обозначении способа, приёма называния) на (що), по

называ́ть по и́мени — назива́ти на ім'я́

называ́ть по и́мени — и

о́тчеству — назива́ти на ім'я́ і по ба́тькові

назва́ть по фами́лии — назва́ти на прі́звище; (при обозначении родства, близости) по

ро́дственник по му́жу — ро́дич по чолові́кові

това́рищ по ору́жию — това́риш по збро́ї; (в соответствии, согласно с чём-л.; на основании чего-л.) по; за (ким-чим); з (чого); на (що); конструкции без предлогов

ви́дно по глаза́м — ви́дно по оча́х

жени́ться по любви́ — несов. одружи́тися (жени́тися, ожени́тися) коха́ючи (з коха́ння, з любо́ві)

зна́ть по ви́ду — зна́ти на ви́гляд

зна́ть по газе́там — зна́ти з газе́т

не по си́лам — не під си́лу, не до сна́ги

по а́дресу — на адре́су

по ви́ду — на ви́гляд

по возмо́жности — по можли́вості, по змо́зі

по его́ жела́нию — на його́ бажа́ння, за його́ бажа́нням

по его́ зо́ву — на його́ за́клик

по зака́зу — на замо́влення

по зако́ну — за зако́ном, згі́дно з зако́ном

по заслу́ге — по заслу́зі

получа́ть по счёту — оде́ржувати за раху́нком (згі́дно з раху́нком)

по моему́ мне́нию — на мою́ ду́мку, на мі́й по́гляд

по мои́м све́дениям — за мої́ми (согласно: згі́дно з мої́ми) відо́мостями

по на́шей инициати́ве — з на́шої ініціати́ви, за на́шою ініціати́вою

по ны́нешним времена́м — як на тепе́рішні часи́, як на тепе́рішній час; ( теперь) за тепе́рішніх часі́в

по образцу́ — за зразко́м

по обыкнове́нию — як звича́йно; ( как всегда) як за́вжди́

по обы́чаю — за (згі́дно із) зви́чаєм

по о́череди — почерго́во, за че́ргою, че́ргою, почере́жно

по пла́ну — за пла́ном, по пла́ну

по поруче́нию — з дору́чення, за дору́ченням

по после́дней мо́де — за оста́нньою мо́дою

по предложе́нию — за пропози́цією, на пропози́цію, з пропози́ції

по прика́зу — з нака́зу, за нака́зом, згі́дно з нака́зом ( согласно), відпові́дно до нака́зу ( соответственно)

по приме́ру — за при́кладом

по про́сьбе — на проха́ння

по свиде́тельству — за сві́дченням

по слу́хам зна́ю — з чуто́к (з чутки́) зна́ю

по со́бственной (по свое́й, по до́брой) во́ле — з вла́сної (з своє́ї, з до́брої) во́лі, вла́сною (своє́ю) во́лею, самохі́ть

по со́бственному жела́нию — за вла́сним бажа́нням, з вла́сного бажа́ння

по сообще́ниям газе́т — за (згідно з) повідо́мленнями га́зет

по старшинству́ — за старшинство́м

по тре́бованию — на вимо́гу

пье́са по рома́ну — п'є́са за рома́ном

смотря́ по пого́де — зале́жно від пого́ди, як до пого́ди, як яка́ пого́да

узна́ть по го́лосу — пізна́ти з го́лосу

украи́нец по происхожде́нию — украї́нець з похо́дження (ро́дом, похо́дженням); (посредством чего-л., с помощью чего-л.) за (чим); конструкции с твор. п. без предлога; по

идти́ по ко́мпасу — іти́ за ко́мпасом

переда́ть по ра́дио — переда́ти по ра́діо

по желе́зной доро́ге — залізни́цею

по по́чте — по́штою

сообщи́ть по телефо́ну — повідо́мити телефо́ном; (по причине, в результате, вследствие) з, із (чого); через (що); по; за (чим)

о́тпуск по боле́зни — відпу́стка через хворо́бу

по зло́бе — зі зло́сті, ма́ючи зло́бу (злі́сть)

по знако́мству — через знайо́мство

по ине́рции — за іне́рцією

по ле́ности — з лі́нощів, через лі́нощі

по мое́й вине́ — з моє́ї вини́ (прови́ни)

по невнима́тельности — через неува́жність (неува́жливість), з неува́жності (неува́жливості)

по недоразуме́нию — через непорозумі́ння, з непорозумі́ння

по необходи́мости — з [доконе́чної] потре́би

по несча́стью — в знач. вводн. сл. на неща́стя

по оши́бке — помилко́во ( ошибочно), через поми́лку ( вследствие ошибки)

по по́воду чего́ — з при́воду чо́го

по подозре́нию в чём — підозріва́ючи в чо́му; ма́ючи підо́зру, що...; за підозрі́нням у чому́

по принужде́нию — з при́мусу

по причи́не чего́ — через що

по мно́гим причи́нам — з багатьо́х причи́н

по то́й причи́не — з тіє́ї (то́ї) причи́ни, через те

по слу́чаю чего́ — з наго́ди чого́; ( из-за чего) через що; ( благодаря чему) завдяки́ чому́

по счастли́вой случа́йности — завдяки́ щасли́вому ви́падкові (ви́падку); ( при указании на время) у, в, на (що); конструкции без предлога; по

не захо́дит по неде́лям, по месяца́м — не захо́дить ти́жнями, місяця́ми

не пи́шет пи́сем по го́ду — ці́лими рока́ми (иногда: ці́лий рік) не пи́ше листі́в

по весе́ннему вре́мени — навесні́, весно́ю, у весня́ну́ по́ру (добу́)

по времена́м — ча́сом, часа́ми; ( иногда) і́ноді, і́нколи

по выходны́м дня́м — у вихідні́ дні́, вихідни́ми дня́ми

по деся́тому го́ду — у де́сять ро́ків, як мину́ло (скінчи́лося) де́сять ро́ків

по ноча́м — ноча́ми

по о́сени — восени́

по пра́здникам — у (на) свята́, свята́ми

по суббо́там — у субо́ти, субо́тами; ( еженедельно) щосубо́ти

по це́лым дня́м — ці́лими дня́ми, ці́лі дні́

расти́ не по дня́м, а по часа́м — рости́ як з води́; рости́ на оча́х; рости́ не щодня́ (не щодни́ни), а щогоди́ни; (с целью, назначением, для чего-л.) для (чого); по; у, в (чому); конструкции без предлога; ( по делам) у спра́ві, у спра́вах

вы́звать по дела́м слу́жбы — ви́кликати у службо́вих спра́вах

коми́ссия по составле́нию резолю́ции — комі́сія для склада́ння (для скла́дення) резолю́ції

комите́т по разоруже́нию — коміте́т у спра́ві роззбро́єння

мероприя́тия по — за́ходи щодо (для, до)

я пришёл по де́лу — я прийшо́в у спра́ві (у спра́вах; за ді́лом); (при обозначении размера, количества) по

да́ть ка́ждому по я́блоку — да́ти ко́жному по я́блуку

по ло́жке — по ло́жці

2) с вин. п. (в значении: до, вплоть до чего-л.) до (чого); по (що)

коса́ по по́яс — коса́ до по́яса

она́ ему́ по плечо́ — вона́ йому́ до плеча́ (по плече́)

по коле́ни в воде́ — по колі́на (до колі́н) у воді́

по март включи́тельно — до бе́резня (по бе́резень) вклю́чно

по сию́ по́ру — до цьо́го ча́су, до́сі, дони́ні, дотепе́р; (в сочетании со словами "рука", "сторона") по (що); з (чого)

по пра́вую ру́ку — право́руч, по пра́ву ру́ку; в (на, по, у) пра́ву руч

по ту сто́рону — по той бік, з того́ бо́ку; ( при обозначении цели) по (кого-що); за (ким-чим)

по ду́шу — по ду́шу

ходи́ть по во́ду — ходи́ти по во́ду

ходи́ть по грибы́ — ходи́ти по гриби́

3) с предложн. п. (после чего-л.) пі́сля (чого); по (чому); конструкции без предлогов

по возвраще́нии — пі́сля пове́рнення (поворо́ту); ( возвратясь) поверну́вшись

по истече́нии сро́ка — пі́сля закі́нчення стро́ку, по закі́нченні стро́ку

по минова́нии на́добности — коли́ (як) мине́ потре́ба; ( о прошлом) коли́ (як) мину́ла потре́ба

по получе́нии чего́ — пі́сля оде́ржання чого́; ( получив) оде́ржавши що

по прибы́тии — пі́сля прибуття́, по прибутті́; ( прибыв) прибу́вши

по проше́ствии до́лгого вре́мени — че́рез до́вгий час, пі́сля до́вгого ча́су, по до́вгому ча́сі

по рассмотре́нии чего́ — пі́сля ро́згляду чого́; ( рассмотрев) розгля́нувши що

по сме́рти отца́ — пі́сля сме́рті ба́тька, по сме́рті ба́тька; (после кого-л. по положению, значению) пі́сля (кого); за (ким)

пе́рвый по Ломоно́сове авторите́т в э́той о́бласти — пе́рший пі́сля Ломоно́сова авторите́т у ці́й га́лузі

4) (с дат. п. в сочетании с личными мест. и с предложн. п. в сочетании с мест. 3-го лица в значении: согласно с желанием, привычками; на основании чьего-л. примера; по внешнему виду кого-л.; под силу кому-л.) по (кому); также передаётся другими предлогами и беспредложными конструкциями

всё не по нём — все́ йому́ не до вподо́би (не до смаку́)

не по мне — ( не под силу) не по мені́, мені́ не під си́лу (не до снаги́); ( не по вкусу) мені́ не до вподо́би (не до смаку́); ( что касается меня) як на ме́не, що́до ме́не, що стосу́ється мене́

по мне хоть трава́ не расти́ — про ме́не хоч вовк траву́ їж

по ней бы́ло ви́дно, что... — по ній було́ ви́дно, що

5) (с дат. п. и с предложн. п. при словах: "скучать", "тоска") за (ким-чим); (при словах: "траур", "тризна", "поминки") по (кому-чому)

тоска́ по ро́дине — ту́га за батьківщи́ною

тра́ур по отцу́ (по отце́) — жало́ба (тра́ур) по ба́тькові

6) ( с числительными) (с дат. п.) по (с предложн. п.)

по одному́ (одно́й) — по одному́ (одні́й); ( поодиночке) пооди́нці; (с дат. п. и с вин. п.) по (с вин. п.)

по сорока́ (по со́рок) тетра́дей — по со́рок зо́шитів; (с вин. п.) по (с вин. п.)

по́ два (две) — по два́ (дві́)

по две́сти — по дві́сті

по́ двое — по дво́є; особо

по девятисо́т, по девятьсо́т — по дев'ятсо́т

по пятисо́т, по пятьсо́т — по п'ятсо́т

по полтора́ (полторы́) — по півтора́ (півтори́). см. частные случаи употребления этого предлога под отдельными словами

Русско-украинский словарь > по
17 разделяться

несов.; сов. - раздел`иться

1) розділя́тися и розді́люватися, -лююся, -люєшся, розділи́тися, -ділю́ся, -ді́лишся, переділя́тися, переділи́тися и мног. порозділя́тися, поділя́тися, поділи́тися; ( распределяться) розподіля́тися, розподіли́тися и мног. порозподіля́тися; ( разветвляться) розгалужуватися, -жується, розгалу́зитися, -лу́зиться, розхо́дитися, -хо́диться, розійти́ся (розі́йдеться)

де́ти после сме́рти отца́ \разделяться ли́лись — ді́ти після сме́рті ба́тька розділи́лися

река́ \разделяться ля́ется на рукава́ — рі́чка (ріка) розділя́ється (поділя́ється; розгалу́жується) на рука́ва (на рукави́)

отря́д \разделяться ли́лся на три ча́сти — загі́н розділи́вся (поділи́вся) на три части́ни

2) (о мнениях, оценках) поділя́тися, поділи́тися, розділя́тися, розділи́тися; ( расходиться) розхо́дитися, розійти́ся

при голосова́нии голоса́ \разделяться ли́лись — при голосува́нні голоси́ поділи́лися

3) сов. мат. поділи́тися, розділи́тися

де́сять \разделяться лится на пять — де́сять поділи́ться (розді́литься) на п'ять

4) (несов.: делиться на какие-л. категории, группы) поділи́тися

5) страд. несов. розділя́тися, поділя́тися; розподіля́тися; роз'є́днуватися, -нується; поділя́тися, розділя́тися

Русско-украинский словарь > разделяться
18 дать

donner vt; prêter vt ( на время); fournir vt ( снабдить); accorder vt ( предоставить)

дать взаймы́ — prêter vt

дать лека́рство — administrer un remède ( или un médicament); prescrire un remède ( прописать)

дать есть, пить — donner à manger, à boire

- дайте-ка
- дай-ка
••

дать залп — faire feu

дать доро́гу — laisser passer qn

дать дать нача́ло чему́-либо — donner naissance à qch

дать напрока́т — louer vt

дать показа́ние — faire sa déposition

дать по́вод — fournir un prétexte

дать отчёт — rendre compte

дать о́тзыв — donner un écho ( или commentaire m)

дать отпо́р — riposter vi, tenir tête à qn

дать отпо́р врагу́ — repousser l'ennemi

дать бой — livrer bataille

дать звоно́к — sonner vi

дать себе́ труд — se donner la peine

дать ход де́лу — donner suite à une affaire

дать сло́во — donner sa parole ( обещать); donner la parole ( в прениях)

дать тре́щину — se fissurer, se lézarder

дать течь — faire eau (о крыше, судне); fuir vi (о бочке и т.п.)

дать поня́ть — faire savoir

дать кля́тву — faire serment

дать во́лю слеза́м — donner libre cours à ses larmes

дать во́лю рука́м разг. — avoir la main leste

дать за́навес театр. — baisser le rideau

дать себя́ знать — se faire sentir

дать поня́тие о чём-либо — donner une notion de qch

дать шпо́ры — donner des éperons

дать стрекача́ разг. — prendre ses jambes à son cou

не вся́кому дано́ — ce n'est pas donné à tout le monde

* * *
v
1) gener. administrer un médicament, donner du travail, faire une chandelle, donner, décocher, envoyer

2) colloq. coller (qch à qn), filer, flanquer, fourrer

3) obs. approprier (кому-л.)

4) rude.expr. foutre

5) simpl. refiler

Dictionnaire russe-français universel > дать
19 лицо

1) (физиономия) обличчя (-ччя), лице (-ця), вид (-ду), твар (-ри), образ (-зу), (персона, часто иронич.) парсуна, (морда) писок (-ску). [Звичайна маса людська має обличчя не типові (Крим.). Гарна, хоч з лиця води напитися (Номис). В його на делікатному виду зайнявся рум'янець (Н.-Лев.). Дзеркало, що об'єктивно показує скривлену твар (Єфр.). Парсуна розпухла (Борзенщ.). От вітер! так і смалить писок (Проскурівщ.)]. Большое -цо - велике (здорове) обличчя (лице), великий (здоровий) вид, -ка (-ва) твар. Здоровое -цо - здорове обличчя (лице). Красивое -цо - гарне (вродливе) обличчя (лице). Открытое -цо - відкрите обличчя (лице). Полное -цо - повне обличчя (лице), повний вид, -на твар. [Твар у діда Євмена була повна (Кониськ.)]. Светлое, чистое -цо - ясне, чисте обличчя (лице), ясний, чистий вид. [З ясним видом випустив останнє дихання (Франко)]. Убитое -цо - сумне обличчя (лице), сумний (приголомшений) вид. Умное, интеллигентное -цо - розумне, інтелігентне обличчя (лице), розумний, інтелігентний вид. [Розум проймав кожну риску на інтелігентному видові (Грінч.)]. Выражение -ца - вираз (-зу), вираз обличчя, вираз на лиці (на обличчі, на виду). [Супротивність у всьому, - в убраннях, у виразі обличчів, у поглядах (О. Пчілка)]. -цо его мне знакомо, незнакомо - його обличчя мені відоме, невідоме, по знаку, не по знаку. В -цо знать, помнить кого - в обличчя, в лице, в образ, у твар знати, пам'ятати (тямити) кого. [Хоч не бачила вас в образ, та чула й знала вас (Харківщ.). А козака ні однісінького у твар не знав і не тямив (Квітка)]. -цом, с -ца - з лиця, з виду, на виду, на лиці, на обличчя, на вроду, образом, в образ; (по виду) лицем, обличчям, видом. [Непоганий з лиця (Н.-Лев.). Висока й огрядна, повна на виду (Н.-Лев.). Моя мила миленька, на личеньку біленька! (Пісня). Бридкий на обличчя (Крим.) Хороша на вроду (Глібов). А який же він в образ? (Короленко). Він мені одразу не сподобався, перш усього обличчям (Крим.)]. -цом к кому, к чему - обличчям (лицем) до кого, до чого, очима до чого, куди, проти кого, чого. [Стояла вона очима до порога, коло вікон (Свидниц.)]. -цом к селу - обличчям (лицем) до села. -цом к -цу с кем - лицем до лиця, лицем (лице) в лице, віч-на-віч, очі-на-очі, око-на- око з ким, перед віччю в кого. [В писанні (М. Вовчка) сам народ, лицем до лиця, промовляє до нас (Куліш). Ми стали мовчки, лице в лице, око в око (Кониськ.). Вони стояли одна проти одної, віч-на-віч (Єфр.). Перед віччю в хижої орди (Куліш)]. -цом к -цу с чем - віч-на-віч, на-віч, лицем в лице з чим. [Віч-на-віч з неосяжним видовищем вічности (М. Зеров)]. Встретиться -цом к -цу - зустрітися (стрітися) лицем до лиця, лицем в лице, віч-на-віч. [Лицем в лице зустрівся з отим страхом (Кониськ.)]. Говорить с кем с -ца на -цо - розмовляти з ким віч-на-віч. Ставить, поставить кого -цом к -цу, с -ца на -цо - зводити, звести кого віч-на-віч (очі-на-очі, на-віч) з ким, з чим. [Нехай же я вас віч-на-віч зведу; тоді побачимо, хто бреше (Сл. Гр.). Письменник звів тих людей на-віч з обставинами, які вимагали жертв (Єфр.)]. Перед -цом кого, чего - перед лицем кого, чого, перед чолом чого, перед очима чиїми. Перед -цом всех присутствующих, всего света - перед лицем (перед очима) усіх присутніх, усього світу. По -цу - з лиця, з обличчя, з виду, з твари. [Видно це було з його лиця (Франко). З твари знати було, що Явдосі справді не гаразд (Кон.)]. Быть к - цу, не к -цу кому - бути до лиця (редко до твари), не до лиця, личити, не личити, лицювати, не лицювати кому, (поэтич.) подібно, не подібно кому, (подходить) приставати (пристати), не приставати (не пристати) кому, пасувати, не пасувати кому и до кого, (подобать) випадати, не випадати, впадати, не впадати кому; срв. Идти 7. [Тобі яка (шапка) до лиця: сива чи чорна? (Кониськ.). Червона гарасівка тобі до твари (Шейк.). Ці бинди їй дуже личать (Поділля). Так говорить не личить пуританам (Л. Укр.). Це сантименти, які не лицюють нам тепер (Єфр.). Дивися, ненько, чи хорошенько і подібненько (Чуб. III). Сидіти дома не пристало козакові (Бороз.). Землею владати не випадало людям не гербованим (Куліш)]. Она одета к -цу - вона вдягнена (вбрана) до лиця, її вбрання личить (лицює, до лиця, пристає) їй. Изменяться, измениться на -це - мінитися, змінитися, (о мн.) помінитися на лиці, на виду, (реже) з лиця. [Затремтів, аж на лиці змінився (Мирний). Вона, бідна, й з лиця змінилась та труситься (Тесл.)]. На нём -ца нет, не было - на йому образу нема(є), не було, він на себе не похожий (зробився, став), був. [На жадному не було свого образу: всі білі, аж зелені (Свидниц.)]. Вверх -цом - догори обличчям, горілиць, (диал.) горізнач. [Ниць лежить, рука під головою; повернув його Олекса горілиць (М. Левиц.)]. Вниз -цом - обличчям до землі, долілиць. Написано на -це у кого - написано (намальовано) на виду (на обличчі) у кого. Спадать, спасть с -ца - спадати, спасти з лиця, охлявати, охлянути на обличчі. Ударить в -цо, по -цу - ударити в лице (у твар, грубо у писок), ударити по лицю (по виду). [Як ударить у писок, так кров'ю й заллявся (Проскурівщ.). Вдарив конокрада по виду (Дм. Марков.)]. Не ударить -цом в грязь - і на слизькому не спотикнутися. С -ца не воду пить - байдуже врода, аби була робота;

2) обличчя, образ (-зу); срв. Облик. [Куліш каже, що москаль хоче загладити наше обличчя серед народів (Грінч.)];

3) (особа) особа, персона, (устар. или иронич.) парсуна. [Ач, яка висока парсуна! Харк.)]. Это что за -цо? - це що за особа (персона, людина)? (иронич.) що це за парсуна? Аппеллирующее -цо - особа, що апелює. Важное -цо - важна (поважна, велика) особа, велика персона (ирон. парсуна, моція). Видное -цо - видатна (поважна, значна, більша) особа. Видные -ца - видатні (більші) люди (особи), високі голови. Это одно из самых видных лиц в городе - це один з найвидатніших (найзначніших) людей в (цьому) місті. Действующее -цо - дійова (чинна) особа; (в драм., литер. произв.) дійова особа, діяч (-ча), (персонаж) персонаж (-жа). Главное действующее -цо - головна дійова особа; головний діяч, головний персонаж, герой, героїня. Доверенное -цо - (м. р.) вірник, повірник, (ж. р.) вірниця, повірниця. [Пан Дзерон, мій повірник, перший купець з Молдави (Маков.)]. Должностное -цо - урядова особа, урядовець (-вця), особа на (офіційнім) уряді. [Пильнував перейнятися видом значної урядової особи (Кониськ.)]. Должностные -ца - урядові люди (особи), урядовці. Духовное - цо, -цо духовного звания - духовна особа, духовник, особа духовного стану. Знатное -цо - значна (вельможна, висока) особа. Оффицальное -цо - офіційна особа. Подставное -цо - підставна особа. Постороннее -цо - стороння (чужа) особа. Посторонним -цам вход воспрещён - стороннім (особам) входити заборонено. Сведущее -цо - тямуща особа, (осведомленное) обізнана особа. Сведущие -ца - тямущі (обізнані) люди, (стар.) свідомі люди, досвідні особи (люди). Физическое, частное, юридическое -цо - фізична, приватна, юридична особа. -цо, принимающее участие в деле - особа, що бере участь у справі, учасник у справі. Три -ца Тройцы, церк. - три особи Трійці (торж. Тройці). Бог один, но троичен в -цах, церк. - бог один, але має три особи. В -це кого - в особі, в образі кого, (о двух или нескольких) в особах, в образі кого. [В його особі виправдано увесь єврейський народ (О. Пчілка). Такого він знайшов собі в образі Юрія Немирича (Грінч.). Українська нація в особах кращих заступників своїх (Єфр.). Голос народу, в образі кількох баб (Єфр.)]. От чьего -ца - від кого, від імення, від імени, (гал.) в імени кого. От своего -ца - від себе, від свого ймення. Торговать от своего -ца - торгувати від себе, держати крамницю на себе. От -ца всех присутствующих - від імени (в імени) всіх присутніх; від усіх присутніх. Представлять чьё -цо - репрезентувати (заступати) кого, чию особу. Смотреть на -цо - уважати на кого, на чию особу, сприяти чиїй особі, (возвыш.) дивитися на чиє лице. [Ти не догоджаєш нікому, бо не дивишся на лице людей (Єв. Мор.)]. Правосудие не должно смотреть на -ца - правосуддя не повинно вважати ні на чию особу, сприяти чиїйсь особі. Служить делу, а не -цам - служити ділу (справі), а не окремим особам (а не людям);

4) грам. - особа. Первое, второе, третье -цо - перша, друга, третя особа;

5) (поверхность) поверх (-ху), поверхня. -цо земли - поверхня (лице) землі. Стереть с -ца земли - см. Земля 7. Исчезнуть с -ца земли - зникнути (щезнути, зійти) із світу, з лиця землі. По -цу земли - по світах. [Пішла по світах чутка, що у пустелі… (Коцюб.)]. По -цу земли русской - по лицю землі руської. Сровнять что под -цо, запод -цо - зрівняти що врівень з чим, пустити що за-під лице. -цо наковальни - верх (-ху) ковадла;

6) (лицевая сторона) лице, личко, перед (-ду), правий (лицьовий, добрий, горішній, зверхній) бік (р. боку); срв. Лицевой 2. [Дав спід із золота, лице - з алмазів (Крим.). У ваших чоботях шкура на личко поставлена (Лебединщ.)]. -цом, на -цо - лицем на лице, з-переду, на добрий (на правий, на горішній) бік. [Хоч на лице, хоч навиворот, то все однаково (Кобеляч.). Не показуй з вивороту, покажи на лице (Кониськ.). На виворот сукно ще добре, а з-переду зовсім витерлося (Сл. Ум.). Та як бо ти дивишся? Подивись на добрий бік! (Звин.)]. Подбирать под -цо что - личкувати що. Показывать, показать товар -цом - з доброго кінця крам показувати, показати. Товар -цом продают - кота в мішку не торгують. Человек ни с -ца, ни с изнанки - ні з очей, ні з плечей; ні з переду, ні з заду нема складу. -цо карты, монеты - см. Лицевой 2;

7) (фасад здания) чоло, лице, перед. [Наняв великий двір і хату чолом на базар (М. Макаров.). Хата у його лицем на вулицю (Кониськ)]. Обращённый -цом к чему - повернутий (чолом) до чого. [Всі повернуті до моря будинки були зачинені (Кінець Неволі)]. Это здание имеет двадцать сажен по -цу - ця будівля має з чола двадцять сажнів;

8) лице; см. Поличное;

9) быть, состоять на -цо - (об одушевл.) бути присутнім; (о неодушевл.) бути наявним, бути в наявності, наявно; срв. В наличности (под Наличность). По списку сто человек, на -цо восемьдесят - за списком (за реєстром) сто чоловік(а), присутніх вісімдесят. Все ли служащие на -цо? - чи всі службовці тут? (є тут? присутні? тут присутні?). По счёту хлеба (зернового) много, а на -цо ничего - за рахунком збіжжя багато, а в наявності (наявно) нема нічого. По кассовой книге числится сто рублей, а на -цо только десять - за касовою книгою є (лічиться) сто карбованців, а в наявності (наявних, готових грошей, готівки) тільки десять. Вывести на -цо кого - вивести (витягти) на світ, на сонце (на сонечко), на чисту воду кого; (дать личную ставку) звести кого на очі з ким.

* * *

1) обли́ччя, лице́; вид, -у

вверх лицо́м — догори́ обли́ччям (лице́м), горі́ли́ць

вниз лицо́м — вниз обли́ччям (лице́м), долі́лиць

2) (перен.: облик) обли́ччя, лице́

3) ( личность) осо́ба

от лица́ кого́-чего́ — від ко́го-чо́го, від імені кого́-чого́

4) ( лицевая сторона) лице́

5) грам. осо́ба

Русско-украинский словарь > лицо
20 направляться

направиться

1) спрямовуватися, спрямуватися, поспрямовуватися; бути спрямовуваним, спрямованим, поспрямовуваним и т. п.; (руководиться) водитися; срв. Направлять. [Вся жизнь старосвітських панів водилася духом церкви (Куліш)]. Корабль -ется по компасу - кораблем кер(м)ують за компасом, кораблем кер(м)ується за компасом. Глаза всех -вились на него - усіх очі (усі очі) обернулися (справилися) на його. Политика партии -ется твёрдой рукой - міцна рука спрямовує партійну політику. Мероприятия правительства -лялись к развитию страны - державні заходи були спрямовані (скеровані) на розвиток країни. Он увидел, что врагом -ется в его сердце кинжал - він побачив, що ворог направляє йому в серце кинджал(а). Бродяга -ется по месту жительства - волоцюгу відпроваджують (відпроваджується) на місце проживання (пробування). Преступник -ется в Нарым - злочинця ви[за]силають (или ви[за]силається) до Нариму. Рабочими -ется селоско-хозяйственный инвентарь к весеннему севу - робітники лагодять сільсько- господарський реманент до весняної сівби. Бритва -ляется - бритву направляють (нагострюють), бритва направляється (нагострюється). Бритва -лена - бритву направлено (нагострено). Бритва -рилась - бритва направилася (нагострилася);

2) (брать направление) прямуватися, попрямуватися, правуватися, правитися, поправуватися, спрямовуватися, спрямуватися, скеровуватися, скеруватися, (о мног.) поспрямовуватися, поскеровуватися; (диал.) напрямлятися, напрямитися куди, до кого, до чого. [До пекла навпростець прямуйся (Котл.). А той правується туди чумак (Мартин.) Я до того дуба правлюся (Харк.). «А куди правитесь?» - «До Київа!» (Сл. Гр.). Народи скерувалися на схід (Шахмат.). Напрямилася в куток до печи (Мирн.). Напрямивсь іти до школи (Н.-Лев.)];

3) (держать путь) простувати, попростувати, прямувати, попрямувати, простати, попростати, керувати, ( диал.) прямцювати, попрямцювати, (образно) стежку гаптувати, шлях-дорогу верстати; срв. Идти 1, Пойти 1. [Куди вони простують? (М. Вовч.). Простували вони до Лубень (Сторож.). Пливе військо, простуючи униз до порогів (Мордовець). Глядів, куди це попростує хлопець (Крим.). Він догадався, що й той туди прямує (Н.-Лев.). Товариство на Січ прямувало (Шевч.). Прямував до старого береста (Коцюб.). Марина була попрямувала до дверей (Крим.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Сам попростав до хати (Г. Барв.). Знати, куди чайка (лодка) носом керує (Звин.). У ворота прямцює (Свидниц.). Куди прямувати, яким трахтом стежку гаптувати? (Сл. Гр.)]. -ться дорогою - простувати (прямувати), попростувати (попрямувати) шляхом (дорогою). Вы в какую сторону -етесь? - ви в який бік (куди) простуєте (прямуєте)? -ться на огонь - простувати, попростувати на світло. Мы -лись к пристани - ми прямували, попрямували до пристани;

4) (пускаться, устремляться) пускатися, пуститися, подаватися, податися, ударятися, ударитися, (диал.) простягатися, простягтися, хилити, похилити, наставлятися, наставитися, (тяготеть) тягнути и тягти, (пробираться) братися, побратися, (о мног.) попростягатися, понаставлятися куди, до чого, на що. [Пустилися пішки через верх (Франко). Подався стежкою з лісу на шлях (Коцюб.). Подався вниз яром (Франко). Подався додому (Крим.). Знає, куди вдаритися, де чого шукати (Свидниц.). Василь простягся на музики під верби (Н.-Лев.). Селяни-ратаї тягли на Україну (Куліш). Чути, як щось береться в башті по сходах (Куліш). Побралися наливайці до Річиці (Куліш). Побрався Павло додому (М. Вовч.)];

5) (иметь направление, пролегать) слатися, п(р)ослатися, стелитися п(р)остелитися, держати, лежати, йти, впадати, впасти. [Шлях стелився поміж житами (Київщ.). Ця вулиця держить прямо, не кривиться нікуди (Звин.). Куди тая доріженька, куди вона впала: чи в темний луг, чи у поле? (Метл.)];

6) (запасаться) напасатися, напастися, запасатися, запастися, (о мног.) понапасатися, позапасатися. На вас тетрадей не -вишься - на вас зшитків не напасешся (не настарчишся);

7) (вдоволь, сов.) накеруватися, направитися, попокерувати, попоправити (досхочу) и т. п.; срв. Править.

* * *

несов.; сов. - напр`авиться

1) (двигаться в каком-л. направлении) прямувати, -му́ю, -му́єш, попрямува́ти, простува́ти, попростува́ти и диал. попро́стати, направля́тися, напра́витися, -влюся, -вишся; ( идти) іти́ (іду́, іде́ш), піти́ (піду́, пі́деш); ( отправляться) вируша́ти, ви́рушити; (сов.: зашагать) покрокува́ти, -ку́ю, -ку́єш

2) (перен.: устремляться, обращаться к чему-л.) спрямо́вуватися, -мо́вується, спрямува́тися, -му́ється, скеро́вуватися, -ро́вується, скерува́тися, -ру́ється, направля́тися, напра́витися

3) ( налаживаться) нала́годжуватися, -джується, нала́годитися, -диться

4) мат. напрямля́тися, напрями́тися, -ми́ться

5) страд. несов. направля́тися, напрямля́тися; спрямо́вуватися, скеровуватися; справля́тися; направля́тися, наго́стрюватися, -рюється; нала́годжуватися; навертатися, направля́тися; напрямля́тися

Русско-украинский словарь > направляться

Страницы

См. также в других словарях:

рука — РУКА, и, вин. руку, мн. руки, рук, рукам, жен. 1. Одна из двух верхних конечностей человека от плеча до кончиков пальцев, а также от запястья до кончиков пальцев. Правая, левая р. Выронить из рук. Пожать руку кому н. (в знак приветствия,… … Толковый словарь Ожегова
рука́ — и, вин. руку, мн. руки, дат. рукам, ж. 1. Каждая из двух верхних конечностей человека от плечевого сустава до кончиков пальцев. Заложить руки за спину. Скрестить руки на груди. □ Корж залюбовался руками корейца. Мускулистые, голые по локоть, они… … Малый академический словарь
Рука с отражающим шаром — Эшер, Мауриц Корнелис Рука с отражающим шаром, 1935 англ. Hand with Reflecting Sphere Литография. 31,8×21,3 см Рука с отражающим шаром литография нидерландского художника Эшера, также известная под названием Автопортрет в сферическом… … Википедия
Бриллиантовая рука — Бриллиантовая рука … Википедия
Бриллиантовая рука (фильм) — Бриллиантовая рука Жанр комедия Режиссёр Леонид Гайдай Автор сценария Яков Костюковский Морис Слободской Леонид Гайдай … Википедия
Бриллиантовая рука. Повесть из жизни контрабандистов в двух частях с прологом и эпилогом — Бриллиантовая рука Жанр комедия Режиссёр Леонид Гайдай Автор сценария Яков Костюковский Морис Слободской Леонид Гайдай … Википедия
ПРАВАЯ РУКА — кто кого, у кого, чья Первый и самый надёжный помощник, главное доверенное лицо. Подразумевается, что кто л. в курсе всех дел того, кому помогает, и пользуется абсолютным его доверием. Имеется в виду, что лицо (Х) является главным доверенным… … Фразеологический словарь русского языка
Богословия рука — под таким названием находятся почти во всех палеографических собраниях рукописи, преимущественно конца XVII и начала XVIII в. Это как бы руководство к исчислению пасхалии по пальцам: Сперва выучить на усть азбука вся по перстам левыя руки, и… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
РОДЫ — РОДЫ. Содержание: I. Определение понятия. Изменения в организме во время Р. Причины наступления Р..................... 109 II. Клиническое течение физиологических Р. . 132 Ш. Механика Р. ................. 152 IV. Ведение Р.................. 169 V … Большая медицинская энциклопедия
ДВИЖЕНИЯ — ДВИЖЕНИЯ. Содержание: Геометрия Д....................452 Кинематика Д...................456 Динамика Д....................461 Двигательные механизмы............465 Методы изучения Д. человека.........471 Патология Д. человека ............. 474… … Большая медицинская энциклопедия
Семейство гадюковые — Мы обращаемся теперь к семейству гадюковых. Все его виды ядовиты и, насколько известно, живородящи. Толстое тело, плоская, часто треугольная голова, короткий, тупой хвост, иногда превращенный в орган хватания, недоразвитая верхняя челюсть … Жизнь животных

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: с русского на все языки

(вся рука)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Словари и энциклопедии на Академике

Перевод: с русского на все языки

(вся рука)

См. также в других словарях:

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка: